Новини

Звіт
про проведення Дня цивільного захисту та об’єктових тренувань
у Бродницькій гімназії
14.04.2025 року

В умовах сьогодення, коли ситуація в країні є дуже стресовою для дітей: постійні сирени, вибухи, погіршення екологічного стану довкілля, заміновані території – як ніколи підвищується роль освіти у підготовці учасників освітнього процесу до дій в надзвичайних ситуаціях.
Відповідно до планів роботи Бродницької гімназії 14 квітня 2025 року було проведено комплексне об’єктове тренування, метою якого було перевірити реальність плану цивільного захисту, удосконалення навиків командно-начальницького складу у виконанні обов’язків при приведенні формувань в готовність до виконання своїх функціональних обов’язків, готовність персоналу до дій у НС та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі тих, що виникли внаслідок воєнних (бойових) дій чи терористичних актів. В умовах воєнного стану проведення таких заходів є особливо актуальним. У закладі освіти під гаслом «Запобігти, попередити, врятувати!» у межах Дня цивільного захисту проведено навчально-інформаційні заходи та практичні заняття щодо дій у надзвичайних ситуаціях техногенного, природного та військового характеру, можливих терористичних актів.
Класні керівники провели з учнями 1-9 класів бесіди та практичні заняття на тему «Допоможи собі сам. Дії населення при надзвичайних ситуаціях», нагадали, як правильно переходити проїжджу частину, розповіли про дорожні знаки, проаналізували з дітьми найбільш розповсюджені причини ДТП, провели з учнями бесіду-інструктаж «Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях», обговорили головні правила поведінки на замінованій території, а також повторили алгоритм дій у разі виявлення боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів. Дисципліна і організованість, суворе виконання правил поведінки під час мінної небезпеки буде сприяти збереженню здоров’я і життя.
Медична сестра гімназії Гаврилович М.В. підготувала та провела практичне заняття з учнями 1–9 класів «Перша медична допомога». Вона показала дітям, як накладаються пов’язки та розповіла про їх види. Учні отримали багато потрібної та корисної інформації, в тому числі і з надання першої домедичної допомоги, та змогли трішки «попрактикувати» отримані знання на однокласниках.
Кожна дитина почуває себе у безпеці тоді, коли знає, як правильно діяти у певній ситуації. Навчаючи дітей правилам безпеки життєдіяльності, ми закладаємо надійний фундамент безпечного майбутнього. В День цивільного захисту вчителі провели заняття з учнями 1-9-х класів, щоб навчити дітей діяти рішуче у разі небезпеки. Учні удосконалювали свої теоретичні знання і практичні навички щодо дій в умовах різних надзвичайних ситуацій, поводження з вибухонебезпечними предметами, дії під час стихійного лиха, швидка евакуація, збір «тривожної валізки», провели з учнями бесіду щодо алгоритму дій під час повітряної тривоги. Проведено навчання та тренування вчителів та учнів після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА».
Цей день стане нагадуванням про важливість готовності та здатності діяти в екстрених ситуаціях і що разом можна зробити своє оточення безпечнішим та забезпечити захист кожного. Цивільний захист необхідний кожному громадянину, адже розуміння та вміння діяти в критичних ситуаціях можуть врятувати життя.

7 квітня - Всесвітній день здоров’я. Здоров’я – це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя. Піклуватися про своє здоров’я – це актуально, модно і престижно.
У нашій гімназії проведено години спілкування:"Здорова їжа", «Найбільше багатство-здоров'я". Учні 1 класу розпочали день з руханки, а старшокласники провели "Веселі старти". Адже здоровий образ життя було актуально, як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що здоровий образ — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах.

Сьогодні, 14 березня, в Україні відзначають День українського добровольця.
Українські добровольці - це символ мужності, відваги і самопожертви. Їхні дії та рішення визначають майбутнє нашої держави.Відвага та наполегливість добровольців інколи вражає навіть професійних та досвідчених військових. Вони не мали намірів обирати військову службу у ролі своєї професії чи покликання, але саме добровольці – це ті, хто свідомо покинули своє мирне життя та стали на захист, озброюючись за лічені місяці або навіть дні. Дякуємо всім добровольцям за їхню службу, рішучість, відвагу, за захист усіх нас та нашої країни.
Низький уклін та шана всім Героям!

До цієї дати у гімназії пройшли різноманітні заходи. Класні керівники провели години спілкування, бесіди. Діти переглянули відео про добровольців. Учні 7 класу підготували та провели інформаційну лінійку для здобувачів освіти 5-9 класів на якій вшанували пам’ять всіх загиблих хвилиною мовчання.

11 лютого 2025 року відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day).Зараз він відзначається у близько 170 країнах світу та на шести континентах у світі.
День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю. Центр кращого Інтернету представляє Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні. Щороку до Дня безпечного Інтернету в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій.

Ми живемо у нелегкі часи, коли триває боротьба за нашу свободу. Не можна стояти осторонь подій, які відбуваються навколо нас, а необхідно допомагати воїнам чим можемо.
Допомогти героям-бійцям, які захищають нашу Україну, борються за наше майбутнє – це обов’язок кожного з нас. Адже українські захисники – це наша гордість, взірець мужності, свідомості й самопожертви, непорушна сила між страхіттями війни й життям мирних людей!
Адже наша СИЛА – у нашому ЄДНАННІ!
Наші гімназисти постійно долучаються до благодійної справи. Отож і сьогодні, учні 7 класу підготували благодійну ярмарку на підтримку ЗСУ. Діти разом з своїми батьками приготували різноманітні смаколики. Серед запропонованого асортименту були з любов’ю приготовлені випічка та солодощі: тістечка, кекси, торти, піци та інші ласощі.
Зібрано 2 300 гривень.

Дякуємо всім і кожному особисто, хто долучився до цього заходу, за активність, ініціативність, небайдужість і підтримку наших Збройних Сил!
Об’єднуймо зусилля заради Перемоги!
Разом ми – сила!
Разом ми – непереможні!

Слава Україні! Героям Слава! Дощ

https://www.youtube.com/watch?v=0DLc_jAZ2hA
Будь хорошим до людей
Казка для школярів про булінг
Казка — видумка, але… Мудра казка натякає, що є добре, що є зле й як людина жити має. Бо життя людське таке, наче казка, чародійне, то буває нелегке, то буває ненадійне. Іноді воно страшне, в іншу пору — пречудове, то красою скрізь війне, то як сонце світанкове: все освітить, зацвіте, пишно квітами розквітне, стане гарне й золоте, добре, чисте і привітне. А буває й навпаки — день стає чорніший ночі, не подасть ніхто руки, всі нашкодити охочі… Ну, а діти ще малі, їм потрібно вчитись жити, щоб успішно на Землі злагоду й добро творити. Без добра в житті ніяк… Й без любові не прожити. Тож з дитинства думай так: «Буду я добро творити!» Думку цю в собі плекай, хай вона, мов гасло стане. Завжди людям помагай, відганяй усе погане. До людей з добром іди і твори діла хороші, людям словом догоди — це все краще, аніж гроші. Збиткуватися не смій, й насміхатися не варто. З усіма дружити вмій і вживай дотепно жарти. Заступитися умій за усіх, над ким збиткують. І за честь горою стій і тоді тебе почують. Словом всіх переконай, що робити зло — погано. Мудрість завжди в серці май, йди по світу бездоганно. Все найкраще переймай, до людей йди з добротою, зла повсюди уникай, всі радітимуть з тобою. Яму іншим не копай, можеш сам туди упасти. Всіх від зла оберігай, щоб самому не пропасти. Бо як будеш добрим ти, то й до тебе добрі будуть. Будеш в радості рости, люди добрість не забудуть. Це лиш приказка була, а от зараз буде казка. Не несіть у світ цей зла, а добро несіть, будь ласка…

Десь під сонцем на Землі серед міста, а не в полі, вчились діточки малі у великій дуже школі. Тут вони з маленьких літ вчились грамотно писати, пізнавали білий світ і любили малювати. Всім цікаво в ній було, бо занять було багато. Між всіма добро цвіло, йшло життя, неначе свято. Діти чемні всі були, один одного любили, завжди всі назустріч йшли, добре слово говорили. Хтось чогось не розумів — всі йому допомагали, просто так, без зайвих слів й доброту в серцях плекали. Тут насмішок не було, про цькування і не знали, панувало скрізь тепло, чарівні слова вживали. І ніхто не збиткував, чувся сміх, пісні і жарти. Хто співав, хтось розглядав тут географічні карти, наче справжній мандрівник, та й рушав в свої мандрівки. Заглядав хтось у словник чи летів в думках до зірки. Тут не знали слова «зло», слів поганих не вживали. Й зла між дітьми не було, та й про нього і не знали. Булінгу тут не було: задирання та цькування. Між дітьми тепло жило, щастя, радість і змагання… Та й учителі були в школі цій усі від Бога. Й до вершин дітей вели, хоч до знань крута дорога. Всі в гармонії жили: вчителі, батьки і діти. По дорозі правди йшли і було чого радіти.

Та побачило те Зло, бо воно літало всюди, й за живе його взяло: «Як так можуть жити люди?» Й стало думати собі, як усе це зіпсувати… А воно у боротьбі ще не звикло програвати. Й почало воно щодня в клас до діток прилітати, вибирало навмання, кого легше тут зламати. І знайшло собі Ванька, що прибув у клас недавно. В хлопця вдача нелегка, знав він правила невправно. Ще Любаня прибула, що не звикла працювати, то водичку все пила, всім любила заважати, то вигукувала щось, гризла грушку на уроці, то щипала враз когось, щось верзла на кожнім кроці… Тож й Любаню Зло взяло, що Ваньку була до пари. З ними Зло і почало в класі тім творити чвари. Тут усе і почалось, полилося зло невпинно. Вдвох то висміють когось і піднімуть враз на кпини ні за щось, а просто так, щоб усі похихотіли. На дурницю всяк мастак, це вони обоє вміли! Й слабкодухі скрізь були, що вступитись не хотіли, в них на повідку пішли і тихенько хихотіли. Як було добро й тепло, то вони не висувались. Як прийшло до класу Зло, то й вони намалювались. В класі дівчинка була дуже добра і маленька, якось впала, як ішла, і заплакала тихенько. Тут Любаня і Ванько з неї стали кепкувати, так єхидно, підло й зло, замість — руку їй подати… А Сашко не потерпів, він за дівчинку вступився. Він по правді завжди жив… Тож на нього бруд полився! Але Саша не зважав, він боровся, заступався, копняка він їм би дав, та не бився, бо вагався. Він на боротьбу ходив, вмій у ній перемагати, але він по правді жив, правила вмів поважати. Тож вони його щодня, як хотіли обзивали, і лилась ця маячня, ще такої тут не знали. Саша часто призивав, щоб вони це припинили. Та сумління хто з них мав? Лиш бісились, що є сили… Як за Сашу хтось вступавсь, то й на того — бруд рікою. Кожен вже й не намагавсь битись з долею лихою. І Сашко тепер страждав, бо він добра був дитина, слабших завжди захищав, з злом боровся він невпинно. Він учитися любив, знав — знання завжди на часі, з добротою в серці жив, але був найменшим в класі... Тож тепер удвох над ним насміхалися, знущались, як над дурником слабким і нікого не боялись. Булінг в класі процвітав і невпинно розростався. Хтось словами ображав й бути зверху намагався… Хтось й собі кидав слова, мов сміття, немов заразу. Й зникла радість тут жива, затаїли всі образу… Бо в серця вселилось зло, совісті було вже мало. Байдуже усім було… Щастя поміж них зникало. Це помітили батьки, що їх діти інші стали, що ж тут сталося, таки? І пояснень вимагали. І доказували їм, що робити так не можна. Всі тлумачили своїм — поведінка їх тривожна… Вчителі й собі взялись і нарешті розібрались. Не було вже, як колись… Але як це, як це сталось? Так, велика сила в Зла — всіх, як вірус заразила, а куди вона вела ця бридка, погана сила? З дітьми бесіди вели, достеменно пояснили, щоб у дружбі всі жили і завжди добро творили. З дітьми майже кожну мить вчителі всі працювали, але як біду спинить, вже й самі тепер не знали.

От одного разу вдень, як весна уже стояла, море скрізь було пісень, бо природа вся співала. Вчителька своїх дітей повела в ліс, на природу. Мала декілька ідей та й краса ж їм не на шкоду. От у ліс вони прийшли і краса зачарувала. Всі здивовані були, пташечка якась співала… Всюди зелень осяйна, чарівні й барвисті квіти. На Землі весна! Весна! Й захопились дивом діти. В небесах ясна блакить, аромат п’янкий повсюди. В світі справді гарно жить, недаремно кажуть люди. Розглядали дітлахи мох, травичку і листочки… І дзвеніли скрізь птахи, під пеньком росли грибочки. Зайчик мимо пробігав, з гілочки стрибнула Ласка, ліс дітей зачарував, бо жила тут справжня казка. Ноги змокли у росі, але дітям це байдуже, задоволені усі і щасливі дуже-дуже. Нецікаво лиш було неслуху й неробі Вані, розросталось більше зло і на серці у Любані. То вони дражнили всіх, то кричали, то лякали. Та ніхто не слухав їх, бо вони лиш заважали. Діти грались залюбки, за усім спостерігали. Їм співали всі пташки та метелики літали. А Любаня та Іван враз за кущиком присіли, там знайшли старезний жбан й налякати всіх хотіли. Та на думку не прийшло, як усіх їх наказати: «А давай усім на зло, будемо він них втікати! Заберемось в глушину, будуть нас тоді шукати… Оголосимо війну. Так їм будем дошкуляти!» — І помчали між дубів, що й ніхто не зоглядівся. Тільки вітер засвистів, а їжак на лапки звівся… Довго бігли, а чи ні, я не бачила, не знаю. Дух Лісний сказав мені, щось погане статись має. Перегони вдвох вели й на болоті ледве стали. Й не зогледілись коли в часову діру попали. Та ніхто не знав якраз, та і знати їм не гоже… Там розтягувався час, день як рік тривати може. От вони тепер не в нас, розкажу про них вже далі. Ну, а діти в той же час без нудьги і без печалі на травичці вже сидять, сонечко над ними сяє, бутерброди всі їдять, вчителька казки читає. Всі щасливі, добре їм, тож про булінг й не згадають. І казково в лісі всім, солов’ї довкіл співають.

Ну, а ті, що у дірі не прийдуть ніяк до тями… Сяє сонце угорі, ліс, болото, все так само, але ліс чомусь сумний, й не такі комахи в’ються, — То знущаються вони, то над дітьми враз сміються... — Але, ні, в дітей цей стан мабуть просто від утоми. Он попереду туман, ну, а решту все, як вдома. Та чомусь отой туман якось дивно закрутився, а із нього вийшов Пан й на пеньочку приземлився. (Пан цей був — Дух лісовий, за порядком він слідкує. Він стає завжди живий, як погане щось почує). Подивився він на них, шляпу зняв і привітався, випустив єхидний сміх, а тоді нараз піднявся і сказав: «Ну, що ж пора, до порядку вас привчати. Бо життя — це вам не гра, в нім потрібно совість мати і багато ще чеснот: доброту, любов, повагу… Любі діти.. Ну, так от. Хочеш мати перевагу, будь хорошим, мудрим будь, доброту неси у серці. Це ніколи не забудь, а то буде, як від перцю… Гірко-гірко, так пече, що аж очі випікає. Ніби різкою січе і кінця цьому немає. Ви сміялись над всіма, і знущались, як уміли. Та робили це дарма, відберу у вас я силу. А тепер ось тут в цей час будуть вас усі цькувати, і дражнити будуть вас, і плювати, і кусати… Щоб відчули, як пече і не гоїться та рана, буде вам тут гаряче, буде дуже вам погано. Та потрібно це для вас, щоб на власній шкурі взнали, що не гоїть навіть час, те що в світ ви посилали. То ж відчуєте самі, що то булінг для людини. Поживете тут в пітьмі, і з сльозами щохвилини». Усміхнувся й полетів, помахав згори, в польоті, лише вітер засвистів… А дітей лишив в болоті… От тепер все почалось. Комарі поналітали, з купини прилізло щось, всі звивалися й кусали. А найгірше, що різкі звуки різні видавали, неприємні всі такі: то свистіли, то пищали, то сичали, то гули й норовили покусати. Звуки ці страшні були, але треба виживати…

Відбивались, як могли, і не мали сил стояти, бо безсилими були, й розуміли — то не жарти. А злостива комашня не спинялася й пищала, ця нещадна метушня просто жити заважала. Все боліло і гуло, зводили противні звуки, дуже прикро це було, завдавало болю й муки. Пролетів в стражданнях день, нічка зорі засвітила. Їм обом не до пісень, лише дзвін комах і крила… З купини піти ніяк, скрізь топке, страшне болото. То ж і вмерти можна так, а вмирати неохота… Сон приходив і морив, а комар пищав, надсадно. Під музики комарів будь-кому заснути складно. Тож не спали і вони, на зірки чужі дивились. Біль доходив до спини і вони вдвох посварились… Кожен всю вину скидав на сусіда, що й казати. А свою вину, що мав, не хотілось визнавати. Тож насуплені були, розкуйовджені й немиті. Ще й не їли, не пили, і не виспались, сердиті… Знову сонечко зійшло, тут би задивлятись в небо! Не до цього їм було, бій продовжувати треба… Знову писк і маячня, вкуси, ляпаси, сверблячка… І отак ото щодня, зводила їх нетерплячка. Бо пройшло уже три дні і три ночі пролетіло комашня свої пісні припиняти не хотіла. І ніхто їх не шукав: вчителька, батьки, ні діти… І ніхто не визволяв… Тож, чого було радіти? Вже зневірились самі, що колись знайдуть свободу, міряли в погожі дні край купин глибоку воду. А вона була без дна, доведеться пропадати. Так, глибока їх вина, хто їх може врятувати? Але ж знов приплив туман на болото край лісочка. Із туману вийшов Пан, в нього вишита сорочка. І звернувся він до них: «Ви там ще живі-здорові? Щось не йде від вас той сміх... Й не такі ви вже чудові, як були тоді не раз, як над друзями сміялись… Що, прийшов розплати час і тепер ви завагались? Підійдіть і розкажіть, вам цей булінг до вподоби? Не вагайтеся, ідіть, є тут стежка для худоби, а вона тверда й міцна, провалитися не можна. Процедура ця ясна? Чи й вона тепер тривожна?» Вдвох понуро підійшли, але радості не видно, бо покусані були і було їм дуже стидно. Ваня Пану проказав, губи ледь слова шептали… «Кожен з нас слова казав, а дітей ми не кусали». На дітей Пан подививсь і подумав трохи знову, потім в’їдливо скривився й проказав таку промову: «Вкуси ті, що є на вас, вже за день не буде знати, їх лікує швидко час, хоч у вас їх є багато. А слова, як гострий спис, ранять боляче й глибоко. Ображають, тягнуть вниз, цілять в серце, ранять око. Принесли ви всім біду, бо словами ображали. Зараз я від вас піду, але ви щоб пам’ятали, гарну істину просту, що потрібно всіх любити і нести в світ доброту і по честі треба жити… Тож тепер додому йдіть і сумління чисте майте, не глуміться, а дружіть, всіх навколо поважайте, в серці доброту носіть, людяними завжди будьте. Тож по стежечці ідіть і слова ці не забудьте». Тут Любаня підійшла, подивилась в очі щиро: «Я не хочу більше зла, хочу, щастя, хочу миру. Зрозуміла я сповна, що добро — велика сила. Я відчула це до дна і усе я зрозуміла. Заведи нас вже назад, там учителька чекає. Тож всьому слід дати лад, мабуть нас вона шукає…» Й Ваня від плачу крививсь і казав, що більш не буде, Пан на діток подивився і рішив провести в люди. До дітей усі прийшли й поклонилися доземно. Доброту в словах несли, говорили дуже чемно, що нікого у житті більш не будуть ображати, гарні виберуть путі, будуть інших поважати. В лісі тиша-тишина, навіть птахи не співають. Зупинилася й Весна, що з дітьми, вони не знають… Пан сказав, що діти ці в часову діру попали, та велись, як молодці, три доби у ній страждали й зрозуміли геть усе, що слова — це не полова. Тож життя хай їх несе, про погане більш ні слова… Ну, а чорне люте Зло, що усім цим керувало, розповзлось і потекло, щезло, й ніби не бувало. І зрадів весь білий світ, всі пташки защебетали, сонечко несло привіт, діти всі хороші стали. Знову квіти зацвіли, а струмочки заіскрились. Діти вже додому йшли, всі потрошку притомились…

Казка — видумка, але… Кожна казка натякає, що є добре, що є зле, як людина жити має.

Тож і ти часу не гай, а бери й казки читай.

Командна квест - гра з учнями 5-9 класів " Екзамен із протидії боулінгу"

Заходи з профілактики булінгу серед учнів початкової ланки

Щорічно 27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження.
Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, ми знову відчуваємо на собі всі жахи війни. Рашистські окупанти принесли смерть і руйнування на нашу землю. Ми боремося за свою свободу і незалежність, за право жити у мирі та демократії.
До цієї дати в нашій гімназії проведено різноманітні заходи та вшанували пам'ять всіх жертв Голокосту хвилиною мовчання.

Вічна пам’ять мільйонам невинних жертв Голокосту.

Вічна пам’ять жертвам російської агресії в Україні.

22 січня ми відзначаємо День Соборності України. Більш ніж сто років тому відбулось об’єднання українських земель в єдину самостійну державу. Цей день нагадує, що у нас єдина держава і ми – єдиний народ!
З нагоди Дня Соборності України та виховання у здобувачів освіти почуття патріотизму і гордості за свою державу в нашому закладі були проведені тематичні заходи.
Головною традиціє в цей день для нас є живий ланцюг, коли всі наші учасники освітнього процесу взявшись за руки, утворюють “живий ланцюг”, символізуючи об’єднання українських земель і державну єдність. Потім всі разом заспівали Державний гімн України.
Ми горді від того, що нас об’єднує одна країна, одна мова, одна мета! Ми разом з нашими рідними, земляками, захисниками, які боронять її незалежність та єдність!
Також були проведені тематичні уроки національно-патріотичного спрямування. Учні згадали важливий момент історичного минулого – День злуки ЗУНР та УНР в одну державу та нинішню боротьбу проти російської агресії, як віхи єдиного процесу боротьби за незалежність України.

Бродницька гімназія активно долучалася до благодійної справи на підтримку ЗСУ. Отже за 2024 рік були проведені різноманітні заходи, акції та збори коштів захисникам. А саме:
1. Проведено свято на підтримку ЗСУ, зібрали 13 600гривень. Перераховано на дрони.
2. Волейбольний турнір на підтримку ЗСУ, зібрали 8800гривень. Перераховано на автомобіль.
3. Акції: "Шкарпетки для військових";
- "Гостинці захисникам";
- "Лист - подяка для ЗСУ".
4. Благодійна ярмарка учнів 6 класу, зібрано 1607 гривень. Перераховано для Сенютича В.В.
5. Турнір з волейболу. Благодійна ярмарка для Сенютича В.В. на закупівлю автомобіля.
Зібрано 14 165 гривень.
6. Благодійна ярмарка до Дня Збройних Сил України учнів гімназії:
2кл.-200грн.,
5кл. -200 грн.,
6кл.-1 337 грн.,
7кл. - 1 316грн.,
8кл. - 817 грн.,
9кл. - 1 296 грн.
Всього - 5166 гривень

7. Акція " Гостинці для військових". Збір продуктів харчування, теплих речей для наших захисників.
8. Донат на ЗСУ від педколективу - 5 000 грн.
8. Колектив Бродницької гімназії перенаправили профспілкові кошти для односельця, Бубновича П.І. на закупівлю РЕБ - 20 000 гривень.

Всього надано допомогу для ЗСУ - 68 338 гривень.
Так тримати! Дякуємо всім за таку хорошу справу! Таким чином наближуємо Перемогу. Слава Україні! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Вкотре наша гімназія долучається до благодійної справи, щоб наближувати Перемогу. І знову педагоги вирішили допомогти односельцю, Бубновичу Павлу Івановичу та його 68 бригаді на придбання РЕБ і передали 20 000гривень для наших Захисників.

Дякуємо нашим воїнам, Збройним Силам України, завдяки яким ми можемо жити та працювати. Нехай цей
2025 рік буде ПЕРЕМОЖНИМ! Наближаємо Перемогу разом! Слава Україні! Героям Слава!»

14 листопада 2024 року на базі комунального закладу «Будинок учнівської молоді» Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області був проведений відбірковий етап Всеукраїнського конкурсу «Новорічна композиція» та підбито підсумки і отримали такі результати нашої гімназії
( І місце) -«Стилізована ялинка»:
– учні 5 класу Бродницької гімназії Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області

(І місце)- «Новорічний букет»:
– Меснікович Уляна, учениця 8 класу Бродницької гімназії Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області.
Переможні конкурсу будуть нагороджені дипломами відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області.
Вітаємо учасників та керівників гуртків.

СУВОРО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

при виявленні підозрілого предмета

самостійно проводити з ним будь-які дії (торкатися, нахиляти, переміщувати, підіймати тощо)

У разі виявлення особи, що намагається безпосередньо застосовувати підозрілий предмет по можливості не дати їй випустити предмета з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху ВП осколкової та фугасної дії.

Примітка: треба пам'ятати, що марна втрата часу при загрозі вибуху може призвести до людських жертв!

В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою повідомляти за тел. 102 а також оперативного чергового Управління СБ України у Рівненській області тел. (0362) 62-43-43

ПАМ'ЯТКА щодо першочергових дій у разі виявлення ознак вибухового пристрою (вибухонебезпечного предмету)

У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій (надалі ВП) у першу чергу необхідно здійснити наступне:

- негайно повідомити старшого начальника про виявлення характерних ознак ВП, місце його розташування, час виявлення та особу, що виявила;

повідомити підрозділ Національної поліції та викликати спеціаліста вибухотехніка (тел. 102);

- інформувати підрозділ ДСНС України (тел. 101);

- у разі підтвердження наявності ознак вибухового пристрою організувати евакуацію людей з будівлі чи території, що знаходиться під контролем;

оперативно виконувати всі рекомендації спеціаліста вибухотехніка.

Характерними ознаками, що вказують на можливу наявність ВП можуть бути:

виявлення в громадських місцях, транспорті валіз, пакунків, коробок та інших предметів залишених без нагляду власників;

отримання адресатом поштового відправлення, вміст якого чи відправник йому невідомі;

наявність у предметів характерного виду штатних бойових припасів, учбово-імітаційних, сигнальних, освітлювальних, піротехнічних виробів чи їхніх елементів;

наявність звуку працюючого годинникового механізму, що чути з предмету;

- наявність у предметі запаху бензину, гасу, розчиннику, паливо- мастильних матеріалів, хімічних матеріалів, тощо;

наявність диму, що виходить з предмету;

наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню;

- незвичайно велика маса предмета (наприклад, коробки з під цукерок, банки з під кави, книги, блокноту та таке інше);

наклейки, наліпки, етикетки з підписами на поверхні кришок коробок;

нестандартний засіб виготовлення посилочної тари;

наявність будь-якого додаткового контакту предмету з

2

об'єктами навколишньої обстановки;

- наявність у дверях, вікнах яких-небудь сторонніх предметів, закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;

наявність стороннього сміття, порушення грунту, покриття на газонах, тротуарах при відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб;

- наявність у контрольованих зонах залишеного власниками більше 5-ти хвилин транспорту;

- наявність у контрольованій зоні сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій, тощо;

- порушення вимог паркування автотранспортних засобів в контрольованих зонах;

намагання особи з предметом у руках чи в специфічному одязі, який дає змогу приховувати на тілі ВП, за будь-яких обставин

безпосередньо наблизитися до об'єкту охорони чи маршруту його пересування

ПАМ'ЯТКА

щодо недопущення вчинення суспільно небезпечних дій

1. Не встановлювати та не підтримувати контакти з незнайомими особами або користувачами в соціальних мережах та месенджерах.

2. Не надавати незнайомим особам інформацію (у тому числі фото- чи відеоматеріали), зокрема, стосовно себе, близьких або знайомих, щодо підприємств, установ та організацій, транспортних або енергетичних об'єктів, військових формувань або правоохоронних органів, їх представників.

3. Не знімати та не викладати у соціальні мережі інформацію (у тому числі фото- чи відеоматеріали) щодо підприємств, установ та організацій, транспортних або енергетичних об'єктів, військових формувань або правоохоронних органів, їх представників або автомобілів чи іншої техніки, особливо військової.

4. Не знімати та не викладати у соціальні мережі контент (у тому числі фото- чи відеоматеріали) щодо наслідків ворожих обстрілів або бойову роботу Сил оборони України.

5. Не виконувати протиправні прохання чи вказівки незнайомих осіб.

6. Не встановлювати на мобільні пристрої, комп'ютери чи ноутбуки невідомі програми та додатки або з невідомих платформ.

7. Не підходити до підозрілих пакунків або предметів, що залишені без нагляду, не чіпати та не відкривати їх.

Невідкладно повідомити вчителів, вихователів, керівництво навчальних закладів або батьків про виявлені підозрілі предмети, а також про звернення незнайомих осіб з проханням виконати певні дії, з метою доведення інформації до представників правоохоронних органів для вжиття перевірочних заходів.

Кібербезпека

Різдво та Новий рік - найулюбленіші зимові свята наших дітлахів, це магічний час для кожної дитини, період щастя, усмішок, чудес.
І, попри тривожний стан в Україні, діти з нетерпінням чекають на прийдешні свята. Наші гімназисти підготували виставу " кав"ярня Кайдашів"Від учнів лунали побажаннями перемоги, миру, здійснення мрій, щасливого майбутнього нашій рідній Україні.
Цей рік був дуже непростим для нашої країни. Ми пережили ще один рік в умовах війни. Але ми не здалися, ми продовжуємо боротися за свою свободу і незалежність.Щира подяка нашим незламним воїнам за можливість відчути дух свята!
Ми віримо, що Новий рік принесе нам перемогу і мир. Нехай цей рік буде роком відновлення, єдності і процвітання для України.
Бажаємо вам і вашим близьким здоров’я, щастя, любові і добра. Нехай у ваших домівках завжди буде затишок і тепло. Нехай Новий рік стане для нас початком нового життя, життя у мирі та свободі!

В гімназії провели квест "Подорожуємо Україною". Учні виконуючи різні завдання повторювали знання про Україну – державу, рідну землю, Батьківщину; державні та народні символи; формуючи національну свідомість діти аналізували, порівнювали, узагальнювали. Цей захід розвиває у школярів почуття гордості за Україну, виховуючи у дітей патріотичні почуття, національну гідність, любов до рідної землі. Сприяти створенню дружнього дитячого колективу.

На уроці учні 7 класу долучилися до японської культури та взяли участь у ритуалі - чаювання.