Освітня програма 2024-2025

СХВАЛЕНО                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішенням педагогічної ради                                              Директор Бродницької гімназії

Бродницької гімназії                                                           ___________Т.В.Базевич       

(протокол № 1 від 28. 08.2024)                                         

СХВАЛЕНО                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішенням педагогічної ради                                              Директор Бродницької гімназії

Бродницької гімназії                                                           ___________Т.В.Базевич       

(протокол № 1 від 28. 08.2024)                                         

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 8-9-х класів

Бродницької гімназії Зарічненської селищної ради Рівненської області

на 2024/2025 навчальний рік

Бродниця

2024

Загальні положення 

Освітня програма 8-9 класів (базова середня освіта) розроблена на  виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України  від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту  базової та повної загальної середньої освіти» та на основі Типової освітньої  програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом  МОН України від 20.04.2018 № 405 (Навчальний план закладів загальної  середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням однієї іноземної  мови, таблиця 1). 

Освітня програма визначає:  

-загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки  окремих предметів, індивідуальних занять, курсів за вибором, зокрема їх  інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в  рамках навчальних планів (таблиця 1); 

-очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних  програм, перелік яких наведено в таблиці 18; пропонований зміст навчальних  програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»  і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);  

-форми організації освітнього процесу та інструменти системи  внутрішнього забезпечення якості освіти; 

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою  освітньою програмою.  

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і  взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін 

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів складає  3640 годин/навчальний рік: для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального  навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах 8-9 кл. (таблиця 1).  

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня  освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за  роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.  Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей  Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони  охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є  спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від  підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.  

Документ містить навчальний план з навчанням українською мовою і  вивченням однієї іноземної мови, таблиця 1.  

Варіативна складова навчального плану враховує особливості організації  освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення гімназії.  

Варіативну складову навчальних планів використано на: 

- запровадження курсів за вибором: християнська етика (8-9 класи); 

-факультативні заняття «Юні пожежники»,

- індивідуальні заняття з біології.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять  усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом (таблиця  1) навчальних планів Типової освітньої програми.  

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому  формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки  здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи  здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної  складових навчальних планів.  

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються  відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».  

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється  відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128  «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних  закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх  шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх  навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні  окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в  Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Поділ учнів на групи під час вивчення української мови здійснюється згідно з  рішеннями місцевих органів виконавчої влади. 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада  2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної  загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при  визначенні гранично допустимого навантаження учнів. 

Гімназія працює за 5-денним навчальним тижнем. 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному  стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках  кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у  формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і  підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та  громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх  предметів. 

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно  враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально  значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів  уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані  знання у різних ситуаціях. 

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем  враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища  навчання; 

окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета  проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються  надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів  при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого  предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний  із конкретною наскрізною темою; 

предмети за вибором;  

роботу в проєктах;  

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних  видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також  практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати  виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови  для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і  встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних  ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.  Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в  освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме:  змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх  використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень  їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального  матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду  застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.  

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої  освіти 

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової  освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального  року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж  навчального року. 

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття  базової середньої освіти за інших умов. 

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими  освітніми галузями: 

Мови і літератури  

Суспільствознавство 

Мистецтво 

Математика 

Природознавство 

Технології 

Здоров’я і фізична культура 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних  навчальних програмах. 

Форми організації освітнього процесу 

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:  формування компетентностей; 

розвитку компетентностей;  

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;  

корекції основних компетентностей;  

комбінований урок. 

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії,  віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,  квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео уроки тощо.  

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім  уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує  виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до  змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій  самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті  компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях  практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням  надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній  діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів,  виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати  обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються  нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути  комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й  систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає  цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з  метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. 

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей  виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з  виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття  практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій  освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби,  проводять виміри та звітують за виконану роботу. 

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому  числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують  роботу керівників групи, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.  

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування  знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати  зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених  завдань).  

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та  розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог  Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. 

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи  конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних  очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних  компонентів: 

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; 

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; 

якість проведення навчальних занять; 

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: 

оновлення методичної бази освітньої діяльності; 

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю  знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища школи;створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного  рівня педагогічних працівників. 

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання  (компетентностей), визначених Державним стандартом.

                                                                                                                                                                    Додаток 1

Навчальний план

для основної школи 8-9 класи, 2024-2025 навчальний рік

Таблиця 18 

Перелік навчальних програм для учнів 6-9 класів

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804

та від 23.10.2017 № 1407)

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 5-7-х класів Нової української школи

Бродницької гімназії Зарічненської селищної ради Рівненської області

на 2024/2025 навчальний рік

Бродниця

2024

1. ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Призначення закладу загальної середньої освіти полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Освітня програма для 5-7-х класів, що реалізується в Бродницькій гімназії Зарічненської селищної ради Рівненської області, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Мета освітньої програми Бродницької гімназії: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземною мовою; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

Освітня програма Бродницької гімназії для 5-7-х класів розроблена відповідно до вимог Конституції України, на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Типової освітньої програми (далі – Типова програма) для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» з навчанням українською мовою, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р), Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 за № 1111/35394, розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (зі змінами); з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», Указів Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно наказів МОН України від № 1138 від 14 серпня 2024 року«Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти», № 1093 від 02 серпня 2024 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти»(в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120).

Освітня програма Бродницької гімназії відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою Бродницької гімназії; визначає (в обсязі не меншому, ніж встановлено Типовою освітньою програмою (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл між освітніми галузями; містить навчальний план, що грунтується на Типовому навчальному плані для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (за додатком 1 наказу МОН України від 19.02.2021 №235) і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які вивчаються окремо; містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі Бродницької гімназії; опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту» Бродницька гімназія надає право здобувати освіту за очною (денна), індивідуальною ( педагогічний патронаж) формами навчання. Індивідуальна ( педагогічний патронаж) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955.

В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами Бродницької гімназії в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма Бродницької гімназії.

Реалізація освітньої програми Бродницької гімназії для 5-7-х класів здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів: гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування індивідуальних інтересів, здібностей.

Завдання освітніх ліній у 5-7-х класах реалізуються на основі тематичного планування та організації освітньої діяльності. Основними формами організованої освітньої діяльності учнів є щоденні заняття.

Зберігаючи наступність із школою І ступеня учителями Бродницької гімназії забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховується ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури й шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст освітньої програми Бродницької гімназії грунтується на компетентнісному підході до навчання, що забезпечує формування в учнів 5-7-х класів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) спілкування іноземними мовами (англійською та німецькою), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів активної навчальної та пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Основоположні принципи, що регламентують роботу гімназії:

− людиноцентризм;

− верховенство права;

− якість освіти та освітньої діяльності;

− комплексний підхід до розбудови закладу й розвитку учня;

− рівний доступ до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками;

− науковий характер освіти;

− цілісність і наступність системи освіти;

− єдність навчання, виховання та розвитку;

− орієнтація на створення ситуації успіху та позитивний результат;

− раціональність та доцільність вибору форм і засобів освітньої діяльності;

− свобода у виборі видів, форм здобуття освіти;

− партнерство, етичність стосунків та взаємна довіра;

− демократизм і гуманізм освітнього процесу;

− нерозривний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою;

− творчий пошук резервів і джерел вдосконалення роботи закладу;

− фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія в межах, визначених законом;

− незалежність освітнього процесу від впливу політичних партій, суспільних і релігійних організацій;

− нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;

− прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

− відповідальність і підзвітність перед громадою.

Мова навчання – українська.

Режим роботи гімназії:

− режим навчання – п’ятиденний;

− тривалість уроків – 45 хвилин відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту».

Освітня програма Бродницької гімназії  є наскрізною для здобувачів освіти, яка передбачає сукупність результатів навчання й компетентностй, здобутих на рівнях базової середньої освіти (5-9 класи); розроблена на основі типових освітніх програм відповідно до вимог законодавства. Навчання в 5-7 класах буде здійснюватися за освітніми навчальними програмами НУШ.

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів ліцею для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами базової  середньої освіти.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Освітня програма визначає очікувані результати навчання здобувачів освіти, форми організації освітнього процесу, опис інструментарію оцінювання, а також: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за нею, загальний обсяг навчального навантаження, навчальні плани, модельні навчальні програми/навчальні програми.

Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який включає два цикли: адаптаційний (5-6 класи) та цикл базового предметного навчання (7-9 класи). Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та  громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Упровадження реформи Нової української школи через реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою КМУ від 30.09.2020 №898, відбувається у:

− 2022-2023 навчального року для 5 класу гімназії;

− 2023-2024 навчального року для 6 класу гімназії;

− 2024-2025 навчального року для 7 класу гімназії;

− 2025-2026 навчального року для 8 класу гімназії;

− 2026-2027 навчального року для 9 класу гімназії.

Випускник НУШ – це особистість, яка усебічно розвинена, здатна до критичного мислення, це патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини, це інноватор, який здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

2. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ БРОДНИЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

Навчання в Бродницькій гімназії за освітньою програмою базової середньої освіти (5-7-і класи) Нової української школи можуть розпочинати учні 5-7-х, які на момент зарахування (переведення) до гімназії, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2024/2025 навчального року.

Для проведення оцінювання наказом директора Бродницької гімназії створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою ліцею, з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти з числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування

3. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному для закладу загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти), 7-9 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти).

Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі закладу встановлено в межах вказаного в Державному стандарті та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів базової середньої освіти для учнів (адаптаційний цикл) складає 2275 годин/навчальний рік:

- для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік (980+105 фізичної культури);

- для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік (1085+105 фізичної культури).

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів базової середньої освіти (цикл базового предметного навчання) складає 3745 годин/навчальний рік: - для 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік (1120+105 фізичної культури).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Навчальному плані для 5-6 класів  та 7-го класів (додаток 1).

4. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Навчальний план для 5-7 класів НУШ розроблено відповідно до Державного стандарту та на основі Типового навчального плану для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою – додаток 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235) зі змінами (затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 року №1120) (додаток 1, 3).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Навчальні плани зорієнтовані на роботу ліцею за 5-денним навчальним тижнем.

5. МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Модельні навчальні програми для 5-6 та 7 класів, які працюють за програмою Нової української школи обрано з Переліку модельних навчальних програм для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, яким наказом Міністерства освіти і науки України надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (додаток 5, 6). Вони спрямовані на формування актуальних на ринку праці компетентностей, а також науково-дослідницьких навичок: проведення наукових досліджень, висунення, обґрунтування й перевірка гіпотези, експериментування, аналіз даних та підготовка висновків, що підтверджують, спростовують або модифікують гіпотезу, а також спостереження, вимірювання, прогнозування, використання просторово-часових зв’язків, інтерпретація даних.

Оскільки завдання громадянської освіти (соціалізація особистості, формування активної громадянської позиції, загальної культури, світогляду, критичного мислення, творчих і дослідницьких навичок) цілком органічно реалізується через вивчення історії процесів державотворення, розвитку людських спільнот, суспільних відносин, формування і трансформації важливих явищ суспільного життя, а зміни до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України №1120 від 09.08.2024, передбачають упровадження предмета «Громадянська освіта» або інтегрованого курсу історії та громадянської освіти в 5-9 класах, а модельна навчальна програма й підручники для 6-7 класів, обрані закладом, не включали теми з громадянської освіти і на даний час відсутні програми та підручники з окремого предмета «Громадянська освіта», то вчителями історії 5-6 класів підготовлено зміни до модельних програм з історії.

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна; математична; природнича; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; інформатична; технологічна; мистецька; фізична культура. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами.

Освітня програма забезпечує досягнення учнями результатів навчання, визначених Державним стандартом, і ключових компетенцій, визначених Законом України «Про освіту».

Освітня програма реалізовує також головну мету діяльності Бродницької гімназії, зазначену в Статуті Бродницької гімназії: виховання громадянина, формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державних стандартів початкової освіти, базової середньої освіти, загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, Статуті Бродницької гімназії, визначено завдання, які мають реалізувати педагоги у рамках кожної освітньої галузі.

Результатами навчання є формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, інноваційність, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; вони є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактування, приклади й методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти.

7. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітній процес у Бродницькій гімназії, на період запровадження воєнного стану в Україні, організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Організація освітнього процесу здійснюється в повному обсязі через різні форми навчання: очна, індивідуальна, дистанційна.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

− формування компетентностей;

− розвитку компетентностей;

− перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

− корекції основних компетентностей;

− комбіноване навчальне заняття.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків і наскрізних змістових ліній.

Особлива роль відводиться організації науково-пошукової, науково-дослідницької діяльності учнів, яка розвиває ключові й загальнопредметні компетентності відповідно до вікових особливостей.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проєктні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо. Також формами організації освітнього процесу в гімназії є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції,  квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, заняття-практикуми, які спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях та сприяє формуванню наскрізних ліній ключових компетентностей.

У гімназії на підставі Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом МОН України від 25.04.2013 р. №466 зі змінами, внесеними згідно з наказами МОН України №660 від 01.06.2013 р., №761 від 14.07.2015 р., Положення про освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання в гімназії, впроваджено використання технологій дистанційного навчання з метою надання якісних освітніх послуг шляхом застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Освітній процес за дистанційною формою (з використанням технологій дистанційного навчання) організовується на період тимчасового призупинення навчання відповідно до затвердженого в установленому порядку календарно-тематичного планування. Педагоги гімназії проводять уроки, використовуючи сервіс для організації відео конференцій у форматі GoogleMeet, розміщують презентації, власні публікації, домашнє завдання та мають можливість оцінити виконану роботу кожного учня.

Організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання здійснюється шляхом самостійної роботи учнів над запропонованими педагогами темами навчальної програми, підібраними завданнями, а також через здійснення відповідних контрольних заходів. Усі навчальні заняття проводяться з учнями дистанційно в синхронному та асинхронному режимах.

Основними видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є: опрацювання матеріалів підручників і визначених Інтернет-ресурсів, лекції,  виконання проектів, лабораторні роботи, практичні роботи, ділові ігри,  консультації тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Облік навчальних занять, які проводяться дистанційно, здійснюється у класних журналах.

8. Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17), рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 02 серпня 2024 р. № 1093.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів/учениць гімназії є формувальне оцінювання та підсумкове оцінювання.

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання здійснюється у 12-бальній шкалі оцінювання. Педагогічні працівники чітко визначають та формулюють об’єктивні й зрозумілі для учнів навчальні цілі на певний період (наприклад, на заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою та критеріями оцінювання.

Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета/ інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів:

- усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження; аналіз портфоліо;

- письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);

- практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах;

- розрахункові та розрахунково-графічні роботи;

- навчальний проєкт;

- робота з картами, діаграмами;

- заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);

- завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання;

- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.

Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета/ інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

До оцінювання наскрізних умінь може долучатися  психолог гімназії.

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року, проводиться на перших уроках. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/учениці.

Труднощі в навчанні обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (Електронний класний журнал), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей). У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель/учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню/учениці повторне проходження оцінювання. При оцінюванні учнів/учениць 5-7 класів НУШ педагоги закладу керуються рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 02 серпня 2024 р. № 1093.

Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання.

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувані освіти, з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/модельною навчальною програмою за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель/учителька може встановлювати самостійно.

Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання. Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2 до рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 02 серпня 2024 р. № 1093 ), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.

Для предметів мовно-літературної галузі (українська мова та література)з метою досягнення очікуваних результатів навчання в 5-7 класах передбачається враховувати всі види оцінювання, передбачені навчальними програмами: формувальне, поточне, підсумкове, а також:

1. З метою досягнення очікуваних результатів навчання в 5-7 класах враховувати всі види оцінювання, передбачені навчальними програмами: формувальне, поточне, підсумкове.

2. Оцінку за ведення зошита враховувати до тематичної оцінки.

3. Вивчення напамʼять творів української та зарубіжної літератури вважати обовʼязковим та оцінки записувати в окремому стовпці журналу, враховувати до тематичної оцінки.

4. Вивчення кожного розділу завершувати написанням комплексної (контрольної/діагностичної) роботи, яка вміщує різні групи результатів навчання.

4. Вивчення кожного розділу завершувати виставленням тематичної оцінки, до якої враховувати оцінку за ведення зошита, поточні оцінки, оцінку за контрольну/діагностичну роботу.

5. Оцінку за семестр розраховувати на основі груп навчальних результатів( усна взаємодія,  письмова взаємодія, працює з текстом, дослідження мовлення).

6. Групи результатів навчання враховують такі види робіт:

-усна взаємодія: усні переказ, твір, діалог;

-письмова взаємодія: письмові переказ, твір, диктант;

-робота з текстом: аудіювання, читання вголос, читання мовчки;

-дослідження мовлення: середнє арифметичне з тематичних оцінок.

З громадянської та історичної галузі з метою досягнення очікуваних результатів навчання враховувати всі види оцінювання, передбачені навчальними програмами (формувальне, поточне, підсумкове), а також вивчення кожного розділу завершувати написанням діагностувальної роботи, яка має містити завдання на визначення в учнів рівня сформованості в учнів галузевих критеріїв, а саме: орієнтування в часі та  просторі, виявлення взаємозв’язків подій та явищ;праця з інформацією історичного та суспільтвознавчого змісту; виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції. Після кожної діагностувальної роботи виставляти тематичну оцінку, яку враховувати при виставленні підсумкової оцінки. Для виставлення тематичної оцінки також враховувати: виконання завдань на контурних картах, виконання практичних робіт, ведення зошитів. Усі види робіт є обов’язковими.

Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька може запропонувати учнівству:

1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;

2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Оцінка за семестр може бути скоригованою. Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок.

Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.

Річне оцінювання також може бути скоригованим.

На кожному уроці та в позаурочний час створюються умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання, взаємооцінювання та спільного визначення подальших кроків для покращення результатів навчання, корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

                                                                             Додаток 1

 Навчальний план

для основної школи  5, 6,7  класів  на 2024-2025н.р.

(згідно з таблицею 1 наказу МОН України від 09.08. 2024 р. № 1120)

Додаток 2

Перелік модельних навчальних програм для 5-6 класів,

які працюють за програмою Нової Української Школи

Додаток 4

Перелік модельних навчальних програм для 7 класів,

які працюють за програмою Нової Української Школи

СХВАЛЕНО                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішенням педагогічної ради                                              Директор Бродницької гімназії

Бродницької гімназії                                                           ___________Т.В.Базевич       

(протокол № 1 від 28. 08.2024)                                         

Освітня програма

для 1-4класів

Бродницької гімназії

Зарічненської селищної ради Рівненської області

Бродниця

2024

Розділ І. Загальні положення

Освітня програма Бродницької гімназії (початкова освіта) розроблена відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017року, Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року"), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898) (у 1-4 класах), Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти І ступеня для 1-2-х класів О.Я.Савченко (наказ МОН України від 08.10.2019 №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», наказ МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»), Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти І ступеня для 1-2-х класів та 3-4-х класів під керівництвом Р.Б. Шияна (наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22«Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти») наказів та листів Міністерства освіти і науки України.

Освітня програма початкової освіти Бродницької гімназії  (далі – освітня програма) окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт).

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. (1-2 кл.);

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми, відповідно до кожної змістової лінії;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програма побудована із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості та природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

РОЗДІЛ ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів складає 805 годин/навчальний рік, для учнів 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для учнів 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для учнів 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи І ступеня (далі – навчальний план) на 2024-2025н.р.  за  Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я.Савченко (Додаток 1).

У Бродницькій гімназії передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів початкової освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення окремих предметів освітніх галузей.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Мова викладання українська.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову використаний на індивідуальні заняття з предметів.

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

На основі навчального плану Бродницька гімназія складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітню програму Бродницької гімназії  для 1-4-х класів укладено за такими основними освітніми галузями:

• мовно-літературна включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

• математична спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей; 
• природнича має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;
• технологічна сприяє формуванню компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій; 
• інформативна спрямована на формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
• соціальна і здоров’язбережувальна спонукає до формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
• громадянська та історична має на меті формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
• мистецька заохочує до формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
• фізкультурна сприяє формуванню мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь реалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна мова (англійська); математична освітня галузь через предмет – математика; інформативна освітня галузь через предмет – інформатика; фізкультурна освітня галузь – через предмет фізкультура природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, технологічна реалізується через інтегрований предмет – «Я досліджую світ».

РОЗДІЛ ІІІ. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня програма 1-4-х класів має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

3) математична компетентність; 

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; 

5) інноваційність;

6) екологічна компетентність;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність;

8) навчання впродовж життя;

9) громадянські та соціальні компетентності;

10) культурна компетентність;

11) підприємливість та фінансова грамотність;

Спільними для усіх компетентностей є наскрізні уміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обгрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

РОЗДІЛ IV. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку. Продовження навчання у 2-4-х класах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти».

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Заклад освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою навчання, а саме: екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем. Батьки здобувачів освіти (або їх законні представники) можуть обирати індивідуальну форму здобуття освіти відповідно до їх інтересів, здібностей, потреб, мотивації, можливостей і досвіду.

Корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами. Згідно заяв батьків та відповідно до довідок ЛКК та направлень ПМПК протягом року організовується індивідуальна форма навчання для учнів, які не можуть відвідувати школу за станом здоров’я.

Режим роботи груп подовженого дня. Відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, наказу Міністерства освіти і науки України від 24 червня 2018 року № 677 “Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних i комунальних закладах загальної середньої освіти” порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Фінансування ГПД здійснюється за кошти освітньої субвенції та місцевого бюджету.

У Бродницькій гімназії  працює  дві група подовженого дня для учнів 2-4-х класів.

ГПД створена,  тому що є письмові звернення батьків  учнів для зарахування дітей до неї.

Режим роботи групи подовженого дня та організацію освітнього процесу, схвалюється педагогічною радою і затверджується керівником гімназії.

Режим роботи групи подовженого дня передбачає:

1) організацію:  прогулянки (прогулянок) на відкритому повітрі тривалістю не менш як 1 година 30 хвилин для учнів 2-4-х класів;  виконання домашніх завдань (за наявності) для учнів 2-х класів 40 хв, 3-х класів – 1 год 10 хв, 4-х класів – 1 год 30 хв.

2) проведення: спортивно-оздоровчих занять для учнів тривалістю не менше години; занять у гуртках, секціях та екскурсій.

Тривалість перебування учнів у групі подовженого дня становить не більше 3 годин на день.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів необхідно через кожні 15 хвилин заняття проводити руханки та гімнастику для очей.

Вихователь працює з учнями відповідно до щоденного плану роботи вихователя, який, як правило, включає: прогулянку, самопідготовку, виховні бесіди, дидактичні та рольові ігри тощо.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів:

● 1-х класів – 23 години на тиждень;

● 2-х класів – 25 годин на тиждень;

● 3-х класів – 26 годин на тиждень;

● 4-х класів – 26 годин на тиждень.

РОЗДІЛ V. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є:  різні типи уроків (формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок); уроки-екскурсії; інтегровані уроки; віртуальні подорожі, квести тощо, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Пріоритетну роль в організації освітньої діяльності молодших школярів надається активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні вiдповiдi, робити висновки. Ефективними є колективні, групові та індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб та продовженням строку дії воєнного стану (Закон України “Про правовий режим воєнного стану”) можлива організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання в межах навчального року відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224.

Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення окремих навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі).

В освітньому процесі Бродницької гімназії використовуються  Wiber-групи, які дають змогу реалізовувати авторські методичні задуми, створювати навчальні курси, гнучко розподіляти контент між онлайн- та офлайн-частинами, диференціювати навчальні завдання, проводити онлайн уроки, оперативно надавати зворотній зв’язок, відстежувати навчальний поступ кожного учня, створювати та наповнювати потрфоліо.

Дистанційне навчання також може відбуватися за допомогою онлайн-занять через Zoom, заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою.  В умовах компетентнісно орієнтованого навчання посилюється увага до роботи з формування навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку інформації ту, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного навчального завдання тощо. У зв’язку з цим зростає актуальність самоосвітньої діяльності учнів у позаурочний час.

Важливим є організація навчання в гімназії з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції). Домашні завдання мають бути цікавими і посильними для учнів, формувати в них впевненість і відповідальність за власні дії, розвивати творчість та ініціативність.

РОЗДІЛ VI. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
• завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Цілі та задачі освітнього процесу гімназії:

Перед гімназією поставлені такі цілі освітнього процесу: