Освітня програма Бродницькоїгімназії на 2021/2022 навчальний рік Бродниця, 2021 ЗМІСТ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ . . . . . . . . . . Розділ І. Призначення гімназії та засіб його реалізації . . . . . Розділ 2. Опис «моделі» випускника гімназії . . . . . . Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу гімназії . . . . . Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування . . . . . Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій . . . . . . Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми . . . Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми . . Розділ 8. Структура навчального року . . . . . . . Розділ 9. Виховання та позаурочна діяльність ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ . . . . . . . . ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ СТУПЕНЯ . . . . . . . . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ І. Призначення гімназії та засіб його реалізації Бродницька гімназія є навчальним закладом, який перебуває у комунальній власності Зарічненської селищної ради і діє на підставі Статуту, розробленого на основі Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2012 р. № 778. Територія обслуговування закладу включає с. Бродниця. Згідно чинного законодавства гімназії формує багатомірний освітній простір для дітей та підлітків віком від 6 до 15 років, здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти, визначених Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад: I ступінь - початкова загальна освіта; II ступінь - основна загальна освіта і надає можливість здобувати освіту за денною та інклюзивною та індивідуальною формами навчання. Мова викладання - українська. Гімназія співпрацює з дошкільними навчальним закладом «Веселка», розташованим на території обслуговування, та забезпечує наступність і безперервність освітньої діяльності. Головна мета навчального закладу – забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Головні завдання Бродницької гімназії зазначені у статуті закладу:
Зарахування учнів до всіх класів здійснюється без проведення конкурсу і, як правило, відповідно до території обслуговування. Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517) і зазначений для кожного ступеня окремо. Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього навчального закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Додатковими засобами є:
Освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів; очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН ; форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою. Освітні програми, реалізовані в загальноосвітньому навчальному закладі у залежності від специфіки обраного змісту освіти спрямовані на:
Ми прагнемо зробити наших випускників конкурентоспроможними на національному і світовому ринках праці, а для цього озброюємо їх знанням сучасних інформаційних технологій, іноземних мов, фінансовою грамотністю. Створюючи новий стиль сучасної школи, ми прагнемо зберегти власне непересічне обличчя, все те найкраще, що із вдячністю і любов’ю згадують наші випускники у різних куточках світу. Розділ 2 Опис "моделі" випускника школи Головні компетенції, якими озброює учнів наша школа – це вміння самостійно знаходити і критично опрацьовувати потрібну інформацію, здобувати освіту упродовж всього життя. У результаті реалізації обраних школою освітніх програм та усієї діяльності школи ми бачимо випускника як освічену, комунікабельну особистість, що може самореалізуватися в житті і творити це життя. Це людина з чіткою громадянською позицією, українець і водночас громадянин світу. Перевагами освіти у нашій школі є вивчення кількох мов: державної української, англійської і німецької. Наш випускник навчався з радістю і задоволенням, поважає і цінує освіту, опанував обов’язковий мінімум загальноосвітніх навчальних програм та навчився самостійно поповнювати знання у сферах, які цікавлять його особисто, і відкривають перед ним нові горизонти пізнання та життєву дорогу професійного зростання. Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу гімназії На 2021-2022 навчальний рік передгімназією поставлені такі цілі освітнього процесу:
Розділ 4 Навчальний план та його обґрунтування Робочий навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення та в якій передбачено додаткові години на вивчення курсів за вибором. Варіативна складованавчальних планів використовується на: вивчення предметів; запровадження факультативів; індивідуальні заняття та консультації. Варіативність змісту освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Для кожного з двох ступенів окремо обґрунтовано зміст навчального плану школи як механізм реалізації змісту освіти та одного з основних засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. При формуванні варіативної складової навчального плану педагогічний колектив школи намагався максимально врахувати освітні потреби учнів і батьків. Навчальний план зорієнтований на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем. Заняття проводяться в одну зміну. Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Особливості організації навчальної та позанавчальної діяльності, що забезпечують інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – "модель" випускника – описані далі для кожного ступеня освіти окремо. Обґрунтування існуючої організації освітнього процесу на кожному рівні навчання відбиває цільовий аспект, співвідношення та особливості організації навчальної іпозанавчальної діяльності; необхідність використання тих чи інших освітніх технологій. Розділ 6 Структура навчального року Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020-2021 навчальний рік розпочнеться 01 вересня святом «День знань» і закінчиться згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» проведенням державної підсумкової атестації для учнів 4-х класів, 9-х класів, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково, та врученням учням 9-го класу документів про освіту. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2021 року, ІІ семестр – з 10 січня по 07 червня 2022 року. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: осінні з 23 жовтня по 31 жовтня 2021 року, зимові з 25 грудня по 09 січня 2022 року, весняні з 26 по 03 квітня 2022 року. Навчальні екскурсіїдля учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8 класів у 2021-2022 навчальному році організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» . У структурі навчального року можливі зміни. Розділ 7 Виховна та позаурочна діяльність Основною метою у вихованні учнів у 2021-2022 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ. У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, здійснюватимуть виховну діяльність у відповідності до діючих нормативних документів. Серед основних завдань — національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей. Протягом 2020-2021 навчального року планується підвищити рівень превентивноїроботи. Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства", Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю". Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:
У позаурочний час у приміщенні школи учні школи мають можливість відвідувати такі гуртки : 2-4 класи: «Природа рідного краю» (керівник В.В.Меснікович), 5-9 класи: «Виготовлення виробів з бісеру» (керівник А.Г.Делідон). ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ Загальні положення освітньої програми Освітня програма Бродницькоїгімназії І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказів Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1 класу) та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (для 4 класу). Освітня програма початкової освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти. Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані І ступеня . У початковій школі здійснюється поділ на групи у 3, 4 класахдля вивчення інформатики. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. 1-2 клас (І-й цикл за проектом «Нова українська школа») Навчальний план для 1-4 класів на 2021/2022 навчальний рік (додаток 1,2,3 ) складено на основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. Мовно-літературна освітня галузь включає предмети «Українська мова», «Іноземна мова». Математична галузь реалізується через окремий предмет "Математика". Фізкультурна освітня галузь реалізується предметом "Фізична культура". Мистецька галузь реалізується інтегрованим предметом "Мистецтво". Відповідно до Державного стандарту, затвердженого в 2018 році, у 1-2 класі відбувається інтеграція семи освітніх галузей в один предмет "Я досліджую світ". Розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета такий: мовно-літературна – 2; математична – 1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 години. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання. Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності. Форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досягаються через використання інтерактивних форм і методів навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.Початкова освіта у Бродницькійгімназії здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 01 вересня поточного навчального року виповнилося шість років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 01 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, не можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку. 4 клас: Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова". Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство". Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі". Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика". Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво". Варіативна складова навчальних планів початкової школи використовується на індивідуальні та групові заняття (додаток 4).Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій з таких варіативних модулів:
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Кожен факт, по можливості, перевіряється на практиці зі встановленням причинно-наслідкових зв’язків. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах. Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями ; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН, у тому числі для 1 класу - обрані учителями; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи створено цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики учні використовують можливості спеціалізованого кабінету старшої школи; якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та відбувається в процесі контролю.Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення. Оцінювання учнів здійснюється відповідно до Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009 «Про орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи». Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство». Облік результатів контролю ведеться учителем у Класному журналі і табелях навчальних досягнень. Корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами. Освітня програма Бродницької загальноосвітньої школи І-І ступенів І ступеня (початкова освіта) для осіб з особливими освітніми потребами розроблена на виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 816 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями» від 25.06.2018 № 693 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти 1 ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (для 2-4 класів). Згідно заяв батьків та за рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру створено інклюзивний клас: 4, у якому навчається 2дітей з ООП. На основі освітньої програми складено та затверджено робочий навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу. Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ СТУПЕНЯ Загальні положення освітньої програми Освітня програма Бродниької гімназії (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 405 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ІІ ступеня (далі –навчальний план). Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ІІ ступенямістять усі предмети інваріантної складової, передбачені таблицями 1,2 до типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405. В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». В рамках галузі «Мистецтво» у школі викладаються окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». Поділ класів на групи здійснюється при вивченні інформатики у 6 класі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Основні особливості робочого навчального плану школи ІІ ступеня Допрофільна підготовка здійснюється за рахунок факультативів, індивідуальних та групових занять. Відповідно до запитів учнів, визначених анкетуванням, заяв батьків, створено мережу факультативів, індивідуальних та групових занять, які сприятимуть задоволенню освітніх потреб учнів та готуватимуть їх до свідомого обрання профілю у старшій школі й участі в олімпіадах і конкурсах, оскільки спрямовані на роботу зі здібними та обдарованими учнями. За бажанням батьків у 6 класі вивчається німецька факультативно. Індивідуальні та групові заняття з психологом спрямовані на полегшення адаптації п’ятикласників після об’єднання класів у школі ІІ ступеня та на подолання труднощів підліткового віку . Очікувані результати навчання здобувачів освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта у Бродницькій ЗОШ І-ІІ, як правило, здобувається після завершення початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах. Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у школі ІІ ступеня забезпечене кваліфікованими фахівцями; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН, (для 5-7 класів обрані учителями та затверджені рішенням педагогічної ради); якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі. Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного навчального середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Демонструється не лише виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створюються умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Перелік навчальних програм Нової української школи І ступеня (затверджені наказом МОН від 21.03.2018 № 268)
Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)
Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, що використовуються у Бродницькій ЗОШ І-ІІ ступенів у 2020/2021н.р. (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
МОНІТОРИНГ ЗАБЕЗПЕЧЕНЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ І ступінь Українськамова
ІІ ступінь Українська мова
Українська література
Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН Додаток 1 Робочий навчальний план для 1 класу початкової школи на 2021-2022н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272)
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Додаток 2 Робочий навчальний план для 2 класу початкової школи на 2021-2022н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272)
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Додаток 3 Робочий навчальний план для 3,4 класів початкової школи на 2021-2022н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273)
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Робочий навчальний план для основної школи 5-7 класи, 2021-2022 навчальний рік
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ
Додаток 5 Робочий навчальний план для основної школи 8-9 класи, 2020-2021 навчальний рік
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ Педагогічною радою від 28.07.2022 року Директор Бродницької гімназії Т.В.Базевич ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Бродницької гімназії на 2022-2023 навчальний рік СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ РОЗДІЛ 1. Пояснювальна записка РОЗДІЛ 2. Цілі та завдання освітнього процесу Бродницької гімназії 2.1. Освітні програми І ступеня 2.2. Освітні програми ІІ ступеня 2.3. Освітні програми ІІІ ступеня РОЗДІЛ 3. Форми організації освітнього процесу та методи навчання РОЗДІЛ 1 Пояснювальна записка Бродницька гімназія є закладом загальної середньої освіти – юридичною особою, основним видом діяльності якого є освітня діяльність, що провадиться на певних рівнях повної загальної середньої освіти. Форма власності – комунальна. У закладі навчатиметься у 2022-2023 н.р. 139 здобувачів освіти. Найважливіше завдання сучасних ЗЗСО – розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи із завдань сучасної гімназії, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу. Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання. Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, стати частиною структури її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, комплекси елементів, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових звʼязків, щоб у загальній системі знань не утворювалося прогалин. Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших спеціальних і загально-навчальних умінь та навичок. Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Обʼєктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переконань, відношень, якостей особистості. Формування особистості взагалі неможливо без засвоєння системи моральних та інших понять, норм і вимог. Головним завданням педагогічного колективу Опорного закладу – реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні: - система уроків, яка передбачає реалізацію завдань освіти, виховання і розвитку учнів; - зміст діяльності учителя і учнів, який забезпечує реалізацію всіх трьох видів завдань; - різноманітність методів, форм і засобів навчання; - у процесі контролю і самоконтролю навчання одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них; - використання очної, дистанційної та змішаної форм навчання. Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед закладом загальної середньої освіти. Головною метою нашого закладу є: - створення єдиного освітнього простору та безпечного освітнього середовища, забезпечення реалізації права громадян на здобуття базової загальної середньої освіти; - забезпечення рівного доступу осіб, у тому числі з особливими освітніми потребами до здобуття якісної освіти; - створення умов для здобуття особами базової загальної освіти, зокрема шляхом проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти, забезпечення реалізації їх індивідуальної освітньої траєкторії, упровадження курсів за вибором, факультативів, гуртків; - раціонального і ефективного використання наявних у субʼєктів округу ресурсів, їх модернізації; - усебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності. Завданнями Бродницької гімназії є: - забезпечення реалізації права громадян на базоу загальну середню освіту; - забезпечення виконання вимог Державних стандартів загальної середньої освіти, підготовка здобувачів освіти до подальшої освіти і трудової діяльності; - виховання громадянина України; - виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; - формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; - виховання поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; - розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; - виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів; - створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство; - забезпечення оптимальних умов для розумового, морального, емоційного, фізичного розвитку дітей на основі наукового вивчення їхніх індивідуальних особливостей, інтересів, нахилів; - соціальний та матеріальний захист творчо обдарованої молоді; - створення умов для соціальної адаптації, подальшої інтеграції в суспільство осіб з особливими освітніми потребами. Також одним із стратегічних завдань Опорного закладу є формування покоління з новим світоглядом, високим рівнем екологічних знань. Тому екологічна культура закладу є необхідною складовою виховання і мірилом практичних дій кожного учня у сфері природокористування, певної запоруки порятунку довкілля. Реалізація цих завдань і є ще одним із пріоритетних напрямків роботи педагогічного та учнівського колективів Бродницької гімназії. Освітня програма Опорного закладу розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87, Державного стандарту базової загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 відповідно:
- Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 (додаток 10);
Тривалість робочої години педагогічного працівника регулюється абз. 10 п. 64 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15.04.1993 року (зі змінами), згідно якої ставки заробітної плати педагогічних працівників, перелічених у підпунктах «а»-«з» цього пункту, встановлюються виходячи із затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви, передбачені між уроками та заняттями, є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість уроків і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад. Час на навчальні дисципліни визначається в академічних годинах (45 хвилин), крім 1-х класів, де навчаються діти шестирічного віку, 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин. Відповідно до пп. 3 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2022-2023 навчальний рік розпочинається у День знань, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 01 вересня по 23 грудня 2022 року, ІІ семестр – з 09 січня по 31 травня 2023 року. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: Осінні – з 22 жовтня по 30 жовтня 2022 року; Зимові – з 24 грудня 2022 року по 08 січня 2023 року; Весняні – з 25 березня по 02 квітня 2023 року. Усі класи працюють за 5-денним режимом занять. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти». Відповідно до варіативної складової робочого навчального плану та з метою розвитку пізнавальних інтересів школярів введено години:
Також при закладі діють гуртки Дивосвіт та ужитково-прикладного мистецтва. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами) від 09.08.2017 № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» в Опорному закладі створено 4 інклюзивних класів: 2, 6, 7, 8, в яких проводяться корекційно-розвиткові заняття на основі витягів ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини. На цих посадах працюють педагогічні працівники: два з них мають спеціальність за дипломом «практичний психолог у закладах загальної середньої освіти». Також у закладі працює медична сестра. РОЗДІЛ 2 Цілі та завдання освітнього процесу Бродницької гімназії Освітня програма визначає:
– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою. 2.1. Освітні програми І ступеня Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою: Відповідно до Закону України «Про освіту» початкова освіта І ступеня здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, також мають право розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року, та діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть також розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року (за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», типових освітніх програм години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Мова викладання українська. Загальний обсяг навчального навантаження у початковій школі Загальний обсяг навчальних досягнень для учнів 1-х класів складає 770 годин на рік, для учнів 2-х класів – 840 годин., 3-4-х класів – 875 годин. Гранично допустиме річне навчальне навантаження на учня 1 класу становить 700 годин, на учня 2 класу – 770 годин, на учнів 3 та 4 класу – по 805 годин. Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження. Типові навчальні програми Учителі початкових класів Бродницької гімназії реалізують Державний стандарт початкової освіти через Типову освітню програму для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018. Перелік освітніх галузей: Типову освітню програму, розроблено під керівництвом Савченко О. Я., затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти та Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» і укладено за такими освітніми галузями: Освітні галузі в 1-2 класах НУШ: - мовно-літературна (інтегрований курс «Навчання грамоти» – 1 клас, українська мова (мова і читання) – 2 клас, англійська мова); - математична (математика); - громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»); - мистецька (музичне мистецтво і образотворче мистецтво); - технологічна (дизайн і технології); - інформатична (інформатика з 2 класу); - фізкультурна (фізична культура). Освітні галузі в 3-4 класах НУШ: - мовно-літературна (українська мова і літературне читання, іноземна мова); - математична (математика); - природнича, громадянська й історична, соціальна і здоровʼязберігаюча («Я досліджую світ»); - технологічна (дизайн і технології, інформатика); - мистецька (музичне мистецтво, образотворче мистецтво); - фізкультурна (фізкультура). У філії мистецька галузь вивчається інтегровано. В Опорному закладі проведено розподіл годин на вивчення: образотворчого мистецтва, музичного мистецтва, дизайну і технології та інформатики. Варіативна складова навчального плану визначається Опорним закладом та його філіями самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення і відображається в навчальних планах. Варіативна складова навчальних планів використовується на вивчення української мови. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань Бродницької гімназії. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предмету «Фізична культура», а й інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу освіти, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Рекомендовані форми організації освітнього процесу Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис інструментарію оцінювання Оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів здійснюється відповідно наказу МОН України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти». Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання. Результат оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою. Об’єктивних результатів у 1-2 класах – вербальною оцінкою, а у 3-4-х класах – рівневою. Слід урахувати, що оцінка буде допомагати учням усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання труднощів. Навчальні досягнення учнів у 1-4-х класах підлягають формувальному оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: - відстежувати навчальний поступ учнів; - вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини; - діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; - вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; - аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; запобігати побоюванням дитини помилитися; плекати впевненість у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень учня/ученицю конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі освіти проходять ДПА, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, коригування та прогнозування їх розвитку можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на національному, обласному, районному та шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Очікувані результати навчання здобувачів освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: - кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями; в 1-4 класах працюють вчителі, що пройшли курси і отримали сертифікат НУШ. Учителів початкових класів - 4, всі працівники мають «першу кваліфікаційну категорію». У закладі діє методичне обʼєднання вчителів початкових класів, робота якого полягає у створенні гуманного соціокультурного середовища для самовираження, самоактуалізації, самоствердження та самореалізації як здобувачів освіти, так і кожного вчителя, впровадження особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів у організації освітнього процесу; - навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН. Заклад має 4 кабінети для учнів початкових класів, які оснащені компʼютерною технікою та доступом до мережі Інтернет. Для групи продовженого відведена актова зала; - матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики учні можуть використовувати можливості інформативного кабінету гімназії; - якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність; - моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у свідоцтві досягнень. Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Навчальний план для 1 класу початкової школи на 2022-2023н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272)
Навчальний план для 2 класу початкової школи на 2022-2023н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272)
Навчальний план для 3,4 класів початкової школи на 2022-2023н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273)
2.2. Освітні програми ІІ ступеня ІІ ступінь – другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Освітня програма Бродницької гімназії розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р) та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», згідно з наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 і наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Освітня програма визначає: - загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів; - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН; - форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою. Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами. Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднена на веб-сайті закладу. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Продовження навчання у 5-9-х класах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти». Загальний обсяг навчального навантаження у базовій школі На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план ІІ ступеня, що конкретизує організацію освітнього процесу. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5810 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1015 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» та Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Типові навчальні плани Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державних стандартів через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Для учнів 5-х класів за основу взято навчальний план для закладів із навчанням українською мовою: додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235. Педагогічні працівники закладу освіти можуть задля реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, використовувати модельні навчальні програми, які розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного – 5-6 класи; базове предметне навчання – 7-9 класи. Також можна використовувати навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджені педагогічною радою закладу. Для учнів 6-х, 7-х, 8-х, 9-х класів за основу взято навчальний план для закладів з українською мовою навчання Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405. Варіативна складова навчального плану закладу освіти враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, конкретизовано варіативну складову робочого плану, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової. Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з державного бюджету. У межах природничої галузі у 5-х класах вивчається інтегрований курс «Пізнаємо природу». У межах соціальної та здоров’язбережувальної галузі інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут». Мистецька галузь в Опорному закладі та у філії поділяється на окремі предмети: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», а у філії 2 – на інтегрований курс «Мистецтво». У межах галузі «Суспільствознавство» у 6-х класах вивчається інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Математика в 7-9-х класах вивчається окремими предметами «Алгебра», «Геометрія». У рамках галузі «Мистецтво» у школі викладаються в 5-7-х класах окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», – та єдиний курс «Мистецтво» в 8-9-х класах. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоровʼя», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічного забезпечення. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Поділ на групи для вивчення інформатики – у 5, 6, 8-А, 8 класах, трудового навчання – у 5-х, 6-х, 7-х, 8-х, 9-х (на дівчат і хлопців). Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. П’ятиденний режим роботи навчального закладу визначається на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, відповідно до наказу МОЗ України від 22.09.2020 № 2205 « Про затвердження санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 № 1111/35394. Очікувані результати навчання здобувачів освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державних стандартах, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Перелік освітніх галузей Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: для 5-х класів - мовно-літературна; - математична; - природнича; - соціальна і здоров’язбережувальна; - громадянська та історична; - технологічна; - інформатична; - мистецька; - фізична культура для 6-9-х класів - мови і літератури; - суспільствознавство; - мистецтво; - математика; - природознавство; - технології; - здоров’я і фізична культура. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних модельних навчальних та типових навчальних програмах. Рекомендовані форми організації освітнього процесу Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: - формування компетентностей; - розвитку компетентностей; - перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - корекції основних компетентностей; - комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. З метою належної організації освітнього процесу в Опорному закладі та його філіях формуються інклюзивні класи за заявами батьків та відповідно до висновку ІРЦ. Організовується дистанційна форма навчання з урахуванням епідеміологічної ситуації та військового стану. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис інструментарію оцінювання Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану та вибіркового освітнього компонента. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом ДПА. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація. Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із застосуванням таких основних форм та способів: - усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування); - письмової, у тому числі графічної (шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами); - цифрової (шляхом тестування в електронному форматі); - практичної (виконання різних видів експериментальних дослідженьь та навчальних проєктів, виготовлення виробів роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами). У рамках академічної свободи педагогічні працівники Опорного закладу та його філій здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: - кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання в закладі ІІ ступеня повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями; - навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН; - матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – учні Опорного закладу навчаються за кабінетною системою, а в умовах карантину – за класною; предметні кабінети, майстерні і спортивні зали обладнані відповідно до вимог Положення про навчальний кабінет та вимог техніки безпеки; кабінети фізики, хімії та біології – оснащені інтерактивними комплексами Енштейн; кабінети математики наповнені новим сучасним обладнанням, а кабінеь географії має метеостанцію; - якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність; - моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі. Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами. На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план ІІ ступеня, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Навчальний план для основної школи 5 класу на 2022-2023н.р. (згідно з таблицею 1 наказу МОіН України від 19.02. 2021 р. № 235)
Навчальний план для основної школи 6-9 класи, 2022-2023 навчальний рік
|
Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною
Дата: 28 червня 2020 о 21:11, Оновлено 6 вересня 2022 о 22:57
Автор:
Левчук О. В.
Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.