Освітня програма Бродницькоїгімназії на 2021/2022 навчальний рік Бродниця, 2021 ЗМІСТ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ . . . . . . . . . . Розділ І. Призначення гімназії та засіб його реалізації . . . . . Розділ 2. Опис «моделі» випускника гімназії . . . . . . Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу гімназії . . . . . Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування . . . . . Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій . . . . . . Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми . . . Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми . . Розділ 8. Структура навчального року . . . . . . . Розділ 9. Виховання та позаурочна діяльність ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ . . . . . . . . ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ СТУПЕНЯ . . . . . . . . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ І. Призначення гімназії та засіб його реалізації Бродницька гімназія є навчальним закладом, який перебуває у комунальній власності Зарічненської селищної ради і діє на підставі Статуту, розробленого на основі Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2012 р. № 778. Територія обслуговування закладу включає с. Бродниця. Згідно чинного законодавства гімназії формує багатомірний освітній простір для дітей та підлітків віком від 6 до 15 років, здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти, визначених Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад: I ступінь - початкова загальна освіта; II ступінь - основна загальна освіта і надає можливість здобувати освіту за денною та інклюзивною та індивідуальною формами навчання. Мова викладання - українська. Гімназія співпрацює з дошкільними навчальним закладом «Веселка», розташованим на території обслуговування, та забезпечує наступність і безперервність освітньої діяльності. Головна мета навчального закладу – забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Головні завдання Бродницької гімназії зазначені у статуті закладу:
Зарахування учнів до всіх класів здійснюється без проведення конкурсу і, як правило, відповідно до території обслуговування. Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517) і зазначений для кожного ступеня окремо. Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього навчального закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Додатковими засобами є:
Освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів; очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН ; форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою. Освітні програми, реалізовані в загальноосвітньому навчальному закладі у залежності від специфіки обраного змісту освіти спрямовані на:
Ми прагнемо зробити наших випускників конкурентоспроможними на національному і світовому ринках праці, а для цього озброюємо їх знанням сучасних інформаційних технологій, іноземних мов, фінансовою грамотністю. Створюючи новий стиль сучасної школи, ми прагнемо зберегти власне непересічне обличчя, все те найкраще, що із вдячністю і любов’ю згадують наші випускники у різних куточках світу. Розділ 2 Опис "моделі" випускника школи Головні компетенції, якими озброює учнів наша школа – це вміння самостійно знаходити і критично опрацьовувати потрібну інформацію, здобувати освіту упродовж всього життя. У результаті реалізації обраних школою освітніх програм та усієї діяльності школи ми бачимо випускника як освічену, комунікабельну особистість, що може самореалізуватися в житті і творити це життя. Це людина з чіткою громадянською позицією, українець і водночас громадянин світу. Перевагами освіти у нашій школі є вивчення кількох мов: державної української, англійської і німецької. Наш випускник навчався з радістю і задоволенням, поважає і цінує освіту, опанував обов’язковий мінімум загальноосвітніх навчальних програм та навчився самостійно поповнювати знання у сферах, які цікавлять його особисто, і відкривають перед ним нові горизонти пізнання та життєву дорогу професійного зростання. Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу гімназії На 2021-2022 навчальний рік передгімназією поставлені такі цілі освітнього процесу:
Розділ 4 Навчальний план та його обґрунтування Робочий навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення та в якій передбачено додаткові години на вивчення курсів за вибором. Варіативна складованавчальних планів використовується на: вивчення предметів; запровадження факультативів; індивідуальні заняття та консультації. Варіативність змісту освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Для кожного з двох ступенів окремо обґрунтовано зміст навчального плану школи як механізм реалізації змісту освіти та одного з основних засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. При формуванні варіативної складової навчального плану педагогічний колектив школи намагався максимально врахувати освітні потреби учнів і батьків. Навчальний план зорієнтований на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем. Заняття проводяться в одну зміну. Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Особливості організації навчальної та позанавчальної діяльності, що забезпечують інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – "модель" випускника – описані далі для кожного ступеня освіти окремо. Обґрунтування існуючої організації освітнього процесу на кожному рівні навчання відбиває цільовий аспект, співвідношення та особливості організації навчальної іпозанавчальної діяльності; необхідність використання тих чи інших освітніх технологій. Розділ 6 Структура навчального року Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020-2021 навчальний рік розпочнеться 01 вересня святом «День знань» і закінчиться згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» проведенням державної підсумкової атестації для учнів 4-х класів, 9-х класів, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково, та врученням учням 9-го класу документів про освіту. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2021 року, ІІ семестр – з 10 січня по 07 червня 2022 року. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: осінні з 23 жовтня по 31 жовтня 2021 року, зимові з 25 грудня по 09 січня 2022 року, весняні з 26 по 03 квітня 2022 року. Навчальні екскурсіїдля учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8 класів у 2021-2022 навчальному році організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» . У структурі навчального року можливі зміни. Розділ 7 Виховна та позаурочна діяльність Основною метою у вихованні учнів у 2021-2022 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ. У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, здійснюватимуть виховну діяльність у відповідності до діючих нормативних документів. Серед основних завдань — національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей. Протягом 2020-2021 навчального року планується підвищити рівень превентивноїроботи. Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства", Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю". Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:
У позаурочний час у приміщенні школи учні школи мають можливість відвідувати такі гуртки : 2-4 класи: «Природа рідного краю» (керівник В.В.Меснікович), 5-9 класи: «Виготовлення виробів з бісеру» (керівник А.Г.Делідон). ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ Загальні положення освітньої програми Освітня програма Бродницькоїгімназії І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказів Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1 класу) та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (для 4 класу). Освітня програма початкової освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти. Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані І ступеня . У початковій школі здійснюється поділ на групи у 3, 4 класахдля вивчення інформатики. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. 1-2 клас (І-й цикл за проектом «Нова українська школа») Навчальний план для 1-4 класів на 2021/2022 навчальний рік (додаток 1,2,3 ) складено на основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. Мовно-літературна освітня галузь включає предмети «Українська мова», «Іноземна мова». Математична галузь реалізується через окремий предмет "Математика". Фізкультурна освітня галузь реалізується предметом "Фізична культура". Мистецька галузь реалізується інтегрованим предметом "Мистецтво". Відповідно до Державного стандарту, затвердженого в 2018 році, у 1-2 класі відбувається інтеграція семи освітніх галузей в один предмет "Я досліджую світ". Розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета такий: мовно-літературна – 2; математична – 1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 години. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання. Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності. Форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досягаються через використання інтерактивних форм і методів навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.Початкова освіта у Бродницькійгімназії здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 01 вересня поточного навчального року виповнилося шість років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 01 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, не можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку. 4 клас: Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова". Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство". Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі". Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика". Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво". Варіативна складова навчальних планів початкової школи використовується на індивідуальні та групові заняття (додаток 4).Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій з таких варіативних модулів:
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Кожен факт, по можливості, перевіряється на практиці зі встановленням причинно-наслідкових зв’язків. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах. Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями ; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН, у тому числі для 1 класу - обрані учителями; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи створено цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики учні використовують можливості спеціалізованого кабінету старшої школи; якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та відбувається в процесі контролю.Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення. Оцінювання учнів здійснюється відповідно до Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009 «Про орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи». Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство». Облік результатів контролю ведеться учителем у Класному журналі і табелях навчальних досягнень. Корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами. Освітня програма Бродницької загальноосвітньої школи І-І ступенів І ступеня (початкова освіта) для осіб з особливими освітніми потребами розроблена на виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 816 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями» від 25.06.2018 № 693 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти 1 ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (для 2-4 класів). Згідно заяв батьків та за рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру створено інклюзивний клас: 4, у якому навчається 2дітей з ООП. На основі освітньої програми складено та затверджено робочий навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу. Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ СТУПЕНЯ Загальні положення освітньої програми Освітня програма Бродниької гімназії (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 405 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ІІ ступеня (далі –навчальний план). Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ІІ ступенямістять усі предмети інваріантної складової, передбачені таблицями 1,2 до типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405. В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». В рамках галузі «Мистецтво» у школі викладаються окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». Поділ класів на групи здійснюється при вивченні інформатики у 6 класі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Основні особливості робочого навчального плану школи ІІ ступеня Допрофільна підготовка здійснюється за рахунок факультативів, індивідуальних та групових занять. Відповідно до запитів учнів, визначених анкетуванням, заяв батьків, створено мережу факультативів, індивідуальних та групових занять, які сприятимуть задоволенню освітніх потреб учнів та готуватимуть їх до свідомого обрання профілю у старшій школі й участі в олімпіадах і конкурсах, оскільки спрямовані на роботу зі здібними та обдарованими учнями. За бажанням батьків у 6 класі вивчається німецька факультативно. Індивідуальні та групові заняття з психологом спрямовані на полегшення адаптації п’ятикласників після об’єднання класів у школі ІІ ступеня та на подолання труднощів підліткового віку . Очікувані результати навчання здобувачів освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта у Бродницькій ЗОШ І-ІІ, як правило, здобувається після завершення початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах. Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у школі ІІ ступеня забезпечене кваліфікованими фахівцями; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН, (для 5-7 класів обрані учителями та затверджені рішенням педагогічної ради); якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі. Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного навчального середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Демонструється не лише виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створюються умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Перелік навчальних програм Нової української школи І ступеня (затверджені наказом МОН від 21.03.2018 № 268)
Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)
Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, що використовуються у Бродницькій ЗОШ І-ІІ ступенів у 2020/2021н.р. (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
МОНІТОРИНГ ЗАБЕЗПЕЧЕНЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ І ступінь Українськамова
ІІ ступінь Українська мова
Українська література
Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН Додаток 1 Робочий навчальний план для 1 класу початкової школи на 2021-2022н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272)
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Додаток 2 Робочий навчальний план для 2 класу початкової школи на 2021-2022н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272)
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Додаток 3 Робочий навчальний план для 3,4 класів початкової школи на 2021-2022н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273)
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Робочий навчальний план для основної школи 5-7 класи, 2021-2022 навчальний рік
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ
Додаток 5 Робочий навчальний план для основної школи 8-9 класи, 2020-2021 навчальний рік
Директор гімназії Тетяна БАЗЕВИЧ Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ Педагогічною радою від 28.07.2022 року Директор Бродницької гімназії Т.В.Базевич ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Бродницької гімназії на 2022-2023 навчальний рік СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ РОЗДІЛ 1. Пояснювальна записка РОЗДІЛ 2. Цілі та завдання освітнього процесу Бродницької гімназії 2.1. Освітні програми І ступеня 2.2. Освітні програми ІІ ступеня 2.3. Освітні програми ІІІ ступеня РОЗДІЛ 3. Форми організації освітнього процесу та методи навчання РОЗДІЛ 1 Пояснювальна записка Бродницька гімназія є закладом загальної середньої освіти – юридичною особою, основним видом діяльності якого є освітня діяльність, що провадиться на певних рівнях повної загальної середньої освіти. Форма власності – комунальна. У закладі навчатиметься у 2022-2023 н.р. 139 здобувачів освіти. Найважливіше завдання сучасних ЗЗСО – розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи із завдань сучасної гімназії, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу. Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання. Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, стати частиною структури її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, комплекси елементів, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових звʼязків, щоб у загальній системі знань не утворювалося прогалин. Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших спеціальних і загально-навчальних умінь та навичок. Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Обʼєктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переконань, відношень, якостей особистості. Формування особистості взагалі неможливо без засвоєння системи моральних та інших понять, норм і вимог. Головним завданням педагогічного колективу Опорного закладу – реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні: - система уроків, яка передбачає реалізацію завдань освіти, виховання і розвитку учнів; - зміст діяльності учителя і учнів, який забезпечує реалізацію всіх трьох видів завдань; - різноманітність методів, форм і засобів навчання; - у процесі контролю і самоконтролю навчання одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них; - використання очної, дистанційної та змішаної форм навчання. Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед закладом загальної середньої освіти. Головною метою нашого закладу є: - створення єдиного освітнього простору та безпечного освітнього середовища, забезпечення реалізації права громадян на здобуття базової загальної середньої освіти; - забезпечення рівного доступу осіб, у тому числі з особливими освітніми потребами до здобуття якісної освіти; - створення умов для здобуття особами базової загальної освіти, зокрема шляхом проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти, забезпечення реалізації їх індивідуальної освітньої траєкторії, упровадження курсів за вибором, факультативів, гуртків; - раціонального і ефективного використання наявних у субʼєктів округу ресурсів, їх модернізації; - усебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності. Завданнями Бродницької гімназії є: - забезпечення реалізації права громадян на базоу загальну середню освіту; - забезпечення виконання вимог Державних стандартів загальної середньої освіти, підготовка здобувачів освіти до подальшої освіти і трудової діяльності; - виховання громадянина України; - виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; - формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; - виховання поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; - розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; - виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів; - створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство; - забезпечення оптимальних умов для розумового, морального, емоційного, фізичного розвитку дітей на основі наукового вивчення їхніх індивідуальних особливостей, інтересів, нахилів; - соціальний та матеріальний захист творчо обдарованої молоді; - створення умов для соціальної адаптації, подальшої інтеграції в суспільство осіб з особливими освітніми потребами. Також одним із стратегічних завдань Опорного закладу є формування покоління з новим світоглядом, високим рівнем екологічних знань. Тому екологічна культура закладу є необхідною складовою виховання і мірилом практичних дій кожного учня у сфері природокористування, певної запоруки порятунку довкілля. Реалізація цих завдань і є ще одним із пріоритетних напрямків роботи педагогічного та учнівського колективів Бродницької гімназії. Освітня програма Опорного закладу розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87, Державного стандарту базової загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 відповідно:
- Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 (додаток 10);
Тривалість робочої години педагогічного працівника регулюється абз. 10 п. 64 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15.04.1993 року (зі змінами), згідно якої ставки заробітної плати педагогічних працівників, перелічених у підпунктах «а»-«з» цього пункту, встановлюються виходячи із затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви, передбачені між уроками та заняттями, є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість уроків і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад. Час на навчальні дисципліни визначається в академічних годинах (45 хвилин), крім 1-х класів, де навчаються діти шестирічного віку, 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин. Відповідно до пп. 3 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2022-2023 навчальний рік розпочинається у День знань, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 01 вересня по 23 грудня 2022 року, ІІ семестр – з 09 січня по 31 травня 2023 року. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: Осінні – з 22 жовтня по 30 жовтня 2022 року; Зимові – з 24 грудня 2022 року по 08 січня 2023 року; Весняні – з 25 березня по 02 квітня 2023 року. Усі класи працюють за 5-денним режимом занять. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти». Відповідно до варіативної складової робочого навчального плану та з метою розвитку пізнавальних інтересів школярів введено години:
Також при закладі діють гуртки Дивосвіт та ужитково-прикладного мистецтва. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами) від 09.08.2017 № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» в Опорному закладі створено 4 інклюзивних класів: 2, 6, 7, 8, в яких проводяться корекційно-розвиткові заняття на основі витягів ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини. На цих посадах працюють педагогічні працівники: два з них мають спеціальність за дипломом «практичний психолог у закладах загальної середньої освіти». Також у закладі працює медична сестра. РОЗДІЛ 2 Цілі та завдання освітнього процесу Бродницької гімназії Освітня програма визначає:
– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою. 2.1. Освітні програми І ступеня Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою: Відповідно до Закону України «Про освіту» початкова освіта І ступеня здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, також мають право розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року, та діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть також розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року (за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», типових освітніх програм години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Мова викладання українська. Загальний обсяг навчального навантаження у початковій школі Загальний обсяг навчальних досягнень для учнів 1-х класів складає 770 годин на рік, для учнів 2-х класів – 840 годин., 3-4-х класів – 875 годин. Гранично допустиме річне навчальне навантаження на учня 1 класу становить 700 годин, на учня 2 класу – 770 годин, на учнів 3 та 4 класу – по 805 годин. Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження. Типові навчальні програми Учителі початкових класів Бродницької гімназії реалізують Державний стандарт початкової освіти через Типову освітню програму для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018. Перелік освітніх галузей: Типову освітню програму, розроблено під керівництвом Савченко О. Я., затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти та Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» і укладено за такими освітніми галузями: Освітні галузі в 1-2 класах НУШ: - мовно-літературна (інтегрований курс «Навчання грамоти» – 1 клас, українська мова (мова і читання) – 2 клас, англійська мова); - математична (математика); - громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»); - мистецька (музичне мистецтво і образотворче мистецтво); - технологічна (дизайн і технології); - інформатична (інформатика з 2 класу); - фізкультурна (фізична культура). Освітні галузі в 3-4 класах НУШ: - мовно-літературна (українська мова і літературне читання, іноземна мова); - математична (математика); - природнича, громадянська й історична, соціальна і здоровʼязберігаюча («Я досліджую світ»); - технологічна (дизайн і технології, інформатика); - мистецька (музичне мистецтво, образотворче мистецтво); - фізкультурна (фізкультура). У філії мистецька галузь вивчається інтегровано. В Опорному закладі проведено розподіл годин на вивчення: образотворчого мистецтва, музичного мистецтва, дизайну і технології та інформатики. Варіативна складова навчального плану визначається Опорним закладом та його філіями самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення і відображається в навчальних планах. Варіативна складова навчальних планів використовується на вивчення української мови. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань Бродницької гімназії. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предмету «Фізична культура», а й інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу освіти, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Рекомендовані форми організації освітнього процесу Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис інструментарію оцінювання Оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів здійснюється відповідно наказу МОН України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти». Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання. Результат оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою. Об’єктивних результатів у 1-2 класах – вербальною оцінкою, а у 3-4-х класах – рівневою. Слід урахувати, що оцінка буде допомагати учням усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання труднощів. Навчальні досягнення учнів у 1-4-х класах підлягають формувальному оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: - відстежувати навчальний поступ учнів; - вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини; - діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; - вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; - аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; запобігати побоюванням дитини помилитися; плекати впевненість у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень учня/ученицю конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі освіти проходять ДПА, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, коригування та прогнозування їх розвитку можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на національному, обласному, районному та шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Очікувані результати навчання здобувачів освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: - кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями; в 1-4 класах працюють вчителі, що пройшли курси і отримали сертифікат НУШ. Учителів початкових класів - 4, всі працівники мають «першу кваліфікаційну категорію». У закладі діє методичне обʼєднання вчителів початкових класів, робота якого полягає у створенні гуманного соціокультурного середовища для самовираження, самоактуалізації, самоствердження та самореалізації як здобувачів освіти, так і кожного вчителя, впровадження особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів у організації освітнього процесу; - навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН. Заклад має 4 кабінети для учнів початкових класів, які оснащені компʼютерною технікою та доступом до мережі Інтернет. Для групи продовженого відведена актова зала; - матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики учні можуть використовувати можливості інформативного кабінету гімназії; - якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність; - моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у свідоцтві досягнень. Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Навчальний план для 1 класу початкової школи на 2022-2023н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272)
Навчальний план для 2 класу початкової школи на 2022-2023н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272)
Навчальний план для 3,4 класів початкової школи на 2022-2023н.р. відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273)
2.2. Освітні програми ІІ ступеня ІІ ступінь – другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Освітня програма Бродницької гімназії розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р) та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», згідно з наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 і наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Освітня програма визначає: - загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів; - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН; - форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою. Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами. Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднена на веб-сайті закладу. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Продовження навчання у 5-9-х класах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти». Загальний обсяг навчального навантаження у базовій школі На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план ІІ ступеня, що конкретизує організацію освітнього процесу. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5810 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1015 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» та Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Типові навчальні плани Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державних стандартів через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Для учнів 5-х класів за основу взято навчальний план для закладів із навчанням українською мовою: додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235. Педагогічні працівники закладу освіти можуть задля реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, використовувати модельні навчальні програми, які розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного – 5-6 класи; базове предметне навчання – 7-9 класи. Також можна використовувати навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджені педагогічною радою закладу. Для учнів 6-х, 7-х, 8-х, 9-х класів за основу взято навчальний план для закладів з українською мовою навчання Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405. Варіативна складова навчального плану закладу освіти враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, конкретизовано варіативну складову робочого плану, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової. Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з державного бюджету. У межах природничої галузі у 5-х класах вивчається інтегрований курс «Пізнаємо природу». У межах соціальної та здоров’язбережувальної галузі інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут». Мистецька галузь в Опорному закладі та у філії поділяється на окремі предмети: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», а у філії 2 – на інтегрований курс «Мистецтво». У межах галузі «Суспільствознавство» у 6-х класах вивчається інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Математика в 7-9-х класах вивчається окремими предметами «Алгебра», «Геометрія». У рамках галузі «Мистецтво» у школі викладаються в 5-7-х класах окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», – та єдиний курс «Мистецтво» в 8-9-х класах. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоровʼя», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічного забезпечення. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Поділ на групи для вивчення інформатики – у 5, 6, 8-А, 8 класах, трудового навчання – у 5-х, 6-х, 7-х, 8-х, 9-х (на дівчат і хлопців). Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. П’ятиденний режим роботи навчального закладу визначається на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, відповідно до наказу МОЗ України від 22.09.2020 № 2205 « Про затвердження санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 № 1111/35394. Очікувані результати навчання здобувачів освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державних стандартах, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Перелік освітніх галузей Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: для 5-х класів - мовно-літературна; - математична; - природнича; - соціальна і здоров’язбережувальна; - громадянська та історична; - технологічна; - інформатична; - мистецька; - фізична культура для 6-9-х класів - мови і літератури; - суспільствознавство; - мистецтво; - математика; - природознавство; - технології; - здоров’я і фізична культура. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних модельних навчальних та типових навчальних програмах. Рекомендовані форми організації освітнього процесу Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: - формування компетентностей; - розвитку компетентностей; - перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - корекції основних компетентностей; - комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. З метою належної організації освітнього процесу в Опорному закладі та його філіях формуються інклюзивні класи за заявами батьків та відповідно до висновку ІРЦ. Організовується дистанційна форма навчання з урахуванням епідеміологічної ситуації та військового стану. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис інструментарію оцінювання Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану та вибіркового освітнього компонента. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом ДПА. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація. Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із застосуванням таких основних форм та способів: - усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування); - письмової, у тому числі графічної (шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами); - цифрової (шляхом тестування в електронному форматі); - практичної (виконання різних видів експериментальних дослідженьь та навчальних проєктів, виготовлення виробів роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами). У рамках академічної свободи педагогічні працівники Опорного закладу та його філій здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: - кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання в закладі ІІ ступеня повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями; - навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН; - матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – учні Опорного закладу навчаються за кабінетною системою, а в умовах карантину – за класною; предметні кабінети, майстерні і спортивні зали обладнані відповідно до вимог Положення про навчальний кабінет та вимог техніки безпеки; кабінети фізики, хімії та біології – оснащені інтерактивними комплексами Енштейн; кабінети математики наповнені новим сучасним обладнанням, а кабінеь географії має метеостанцію; - якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність; - моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі. Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами. На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план ІІ ступеня, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Навчальний план для основної школи 5 класу на 2022-2023н.р. (згідно з таблицею 1 наказу МОіН України від 19.02. 2021 р. № 235)
Навчальний план для основної школи 6-9 класи, 2022-2023 навчальний рік
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ
Рішенням педагогічної ради Директор Бродницької гімназії
Бродницької гімназії ___________Т.В.Базевич
(протокол № 1 від 28. 08.2024)
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
для 5-7-х класів Нової української школи
Бродницької гімназії Зарічненської селищної ради Рівненської області
на 2024/2025 навчальний рік
Бродниця
2024
1. ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Призначення закладу загальної середньої освіти полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Освітня програма для 5-7-х класів, що реалізується в Бродницькій гімназії Зарічненської селищної ради Рівненської області, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Мета освітньої програми Бродницької гімназії: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземною мовою; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.
Освітня програма Бродницької гімназії для 5-7-х класів розроблена відповідно до вимог Конституції України, на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Типової освітньої програми (далі – Типова програма) для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» з навчанням українською мовою, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р), Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 за № 1111/35394, розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (зі змінами); з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», Указів Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно наказів МОН України від № 1138 від 14 серпня 2024 року«Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти», № 1093 від 02 серпня 2024 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти»(в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120).
Освітня програма Бродницької гімназії відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою Бродницької гімназії; визначає (в обсязі не меншому, ніж встановлено Типовою освітньою програмою (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл між освітніми галузями; містить навчальний план, що грунтується на Типовому навчальному плані для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (за додатком 1 наказу МОН України від 19.02.2021 №235) і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які вивчаються окремо; містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі Бродницької гімназії; опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту» Бродницька гімназія надає право здобувати освіту за очною (денна), індивідуальною ( педагогічний патронаж) формами навчання. Індивідуальна ( педагогічний патронаж) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955.
В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами Бродницької гімназії в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма Бродницької гімназії.
Реалізація освітньої програми Бродницької гімназії для 5-7-х класів здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів: гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування індивідуальних інтересів, здібностей.
Завдання освітніх ліній у 5-7-х класах реалізуються на основі тематичного планування та організації освітньої діяльності. Основними формами організованої освітньої діяльності учнів є щоденні заняття.
Зберігаючи наступність із школою І ступеня учителями Бродницької гімназії забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховується ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури й шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Зміст освітньої програми Бродницької гімназії грунтується на компетентнісному підході до навчання, що забезпечує формування в учнів 5-7-х класів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) спілкування іноземними мовами (англійською та німецькою), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів активної навчальної та пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.
Основоположні принципи, що регламентують роботу гімназії:
− людиноцентризм;
− верховенство права;
− якість освіти та освітньої діяльності;
− комплексний підхід до розбудови закладу й розвитку учня;
− рівний доступ до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками;
− науковий характер освіти;
− цілісність і наступність системи освіти;
− єдність навчання, виховання та розвитку;
− орієнтація на створення ситуації успіху та позитивний результат;
− раціональність та доцільність вибору форм і засобів освітньої діяльності;
− свобода у виборі видів, форм здобуття освіти;
− партнерство, етичність стосунків та взаємна довіра;
− демократизм і гуманізм освітнього процесу;
− нерозривний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою;
− творчий пошук резервів і джерел вдосконалення роботи закладу;
− фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія в межах, визначених законом;
− незалежність освітнього процесу від впливу політичних партій, суспільних і релігійних організацій;
− нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;
− прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
− відповідальність і підзвітність перед громадою.
Мова навчання – українська.
Режим роботи гімназії:
− режим навчання – п’ятиденний;
− тривалість уроків – 45 хвилин відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту».
Освітня програма Бродницької гімназії є наскрізною для здобувачів освіти, яка передбачає сукупність результатів навчання й компетентностй, здобутих на рівнях базової середньої освіти (5-9 класи); розроблена на основі типових освітніх програм відповідно до вимог законодавства. Навчання в 5-7 класах буде здійснюватися за освітніми навчальними програмами НУШ.
Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів ліцею для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами базової середньої освіти.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Освітня програма визначає очікувані результати навчання здобувачів освіти, форми організації освітнього процесу, опис інструментарію оцінювання, а також: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за нею, загальний обсяг навчального навантаження, навчальні плани, модельні навчальні програми/навчальні програми.
Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який включає два цикли: адаптаційний (5-6 класи) та цикл базового предметного навчання (7-9 класи). Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Упровадження реформи Нової української школи через реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою КМУ від 30.09.2020 №898, відбувається у:
− 2022-2023 навчального року для 5 класу гімназії;
− 2023-2024 навчального року для 6 класу гімназії;
− 2024-2025 навчального року для 7 класу гімназії;
− 2025-2026 навчального року для 8 класу гімназії;
− 2026-2027 навчального року для 9 класу гімназії.
Випускник НУШ – це особистість, яка усебічно розвинена, здатна до критичного мислення, це патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини, це інноватор, який здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
2. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ БРОДНИЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
Навчання в Бродницькій гімназії за освітньою програмою базової середньої освіти (5-7-і класи) Нової української школи можуть розпочинати учні 5-7-х, які на момент зарахування (переведення) до гімназії, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2024/2025 навчального року.
Для проведення оцінювання наказом директора Бродницької гімназії створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.
Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою ліцею, з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093).
Визнання результатів навчання здобувачів освіти з числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування
3. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Загальний обсяг навчального навантаження відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному для закладу загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти), 7-9 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти).
Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі закладу встановлено в межах вказаного в Державному стандарті та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів базової середньої освіти для учнів (адаптаційний цикл) складає 2275 годин/навчальний рік:
- для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік (980+105 фізичної культури);
- для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік (1085+105 фізичної культури).
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів базової середньої освіти (цикл базового предметного навчання) складає 3745 годин/навчальний рік: - для 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік (1120+105 фізичної культури).
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Навчальному плані для 5-6 класів та 7-го класів (додаток 1).
4. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Навчальний план для 5-7 класів НУШ розроблено відповідно до Державного стандарту та на основі Типового навчального плану для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою – додаток 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235) зі змінами (затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 року №1120) (додаток 1, 3).
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Навчальні плани зорієнтовані на роботу ліцею за 5-денним навчальним тижнем.
5. МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Модельні навчальні програми для 5-6 та 7 класів, які працюють за програмою Нової української школи обрано з Переліку модельних навчальних програм для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, яким наказом Міністерства освіти і науки України надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (додаток 5, 6). Вони спрямовані на формування актуальних на ринку праці компетентностей, а також науково-дослідницьких навичок: проведення наукових досліджень, висунення, обґрунтування й перевірка гіпотези, експериментування, аналіз даних та підготовка висновків, що підтверджують, спростовують або модифікують гіпотезу, а також спостереження, вимірювання, прогнозування, використання просторово-часових зв’язків, інтерпретація даних.
Оскільки завдання громадянської освіти (соціалізація особистості, формування активної громадянської позиції, загальної культури, світогляду, критичного мислення, творчих і дослідницьких навичок) цілком органічно реалізується через вивчення історії процесів державотворення, розвитку людських спільнот, суспільних відносин, формування і трансформації важливих явищ суспільного життя, а зміни до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України №1120 від 09.08.2024, передбачають упровадження предмета «Громадянська освіта» або інтегрованого курсу історії та громадянської освіти в 5-9 класах, а модельна навчальна програма й підручники для 6-7 класів, обрані закладом, не включали теми з громадянської освіти і на даний час відсутні програми та підручники з окремого предмета «Громадянська освіта», то вчителями історії 5-6 класів підготовлено зміни до модельних програм з історії.
6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна; математична; природнича; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; інформатична; технологічна; мистецька; фізична культура. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами.
Освітня програма забезпечує досягнення учнями результатів навчання, визначених Державним стандартом, і ключових компетенцій, визначених Законом України «Про освіту».
Освітня програма реалізовує також головну мету діяльності Бродницької гімназії, зазначену в Статуті Бродницької гімназії: виховання громадянина, формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державних стандартів початкової освіти, базової середньої освіти, загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців).
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, Статуті Бродницької гімназії, визначено завдання, які мають реалізувати педагоги у рамках кожної освітньої галузі.
Результатами навчання є формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Вільне володіння державною мовою |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби тощо. |
|
2 |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації. |
|
4 |
Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси:складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу. |
|
5 |
Інноваційність |
Уміння: бути відкритим до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), здатність до творчості, імпровізації, оригінальність. Ставлення: усвідомлення важливості формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади. Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання інноваційного змісту, творчі завдання. |
|
6 |
Екологічна компетентність |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання соціальноекономічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя. |
|
7 |
Інформаційно-комунікативна |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів. |
|
8 |
Уміння вчитися упродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії. |
|
9 |
Громадянська і соціальна компетентності |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії. |
|
10 |
Культурна компетентність |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва. |
|
11 |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі). |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, інноваційність, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; вони є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактування, приклади й методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров’я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
7. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Освітній процес у Бродницькій гімназії, на період запровадження воєнного стану в Україні, організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Організація освітнього процесу здійснюється в повному обсязі через різні форми навчання: очна, індивідуальна, дистанційна.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
− формування компетентностей;
− розвитку компетентностей;
− перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
− корекції основних компетентностей;
− комбіноване навчальне заняття.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків і наскрізних змістових ліній.
Особлива роль відводиться організації науково-пошукової, науково-дослідницької діяльності учнів, яка розвиває ключові й загальнопредметні компетентності відповідно до вікових особливостей.
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проєктні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо. Також формами організації освітнього процесу в гімназії є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, заняття-практикуми, які спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях та сприяє формуванню наскрізних ліній ключових компетентностей.
У гімназії на підставі Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом МОН України від 25.04.2013 р. №466 зі змінами, внесеними згідно з наказами МОН України №660 від 01.06.2013 р., №761 від 14.07.2015 р., Положення про освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання в гімназії, впроваджено використання технологій дистанційного навчання з метою надання якісних освітніх послуг шляхом застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Освітній процес за дистанційною формою (з використанням технологій дистанційного навчання) організовується на період тимчасового призупинення навчання відповідно до затвердженого в установленому порядку календарно-тематичного планування. Педагоги гімназії проводять уроки, використовуючи сервіс для організації відео конференцій у форматі GoogleMeet, розміщують презентації, власні публікації, домашнє завдання та мають можливість оцінити виконану роботу кожного учня.
Організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання здійснюється шляхом самостійної роботи учнів над запропонованими педагогами темами навчальної програми, підібраними завданнями, а також через здійснення відповідних контрольних заходів. Усі навчальні заняття проводяться з учнями дистанційно в синхронному та асинхронному режимах.
Основними видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є: опрацювання матеріалів підручників і визначених Інтернет-ресурсів, лекції, виконання проектів, лабораторні роботи, практичні роботи, ділові ігри, консультації тощо.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Облік навчальних занять, які проводяться дистанційно, здійснюється у класних журналах.
8. Опис інструментарію оцінювання
Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17), рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 02 серпня 2024 р. № 1093.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів/учениць гімназії є формувальне оцінювання та підсумкове оцінювання.
Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання здійснюється у 12-бальній шкалі оцінювання. Педагогічні працівники чітко визначають та формулюють об’єктивні й зрозумілі для учнів навчальні цілі на певний період (наприклад, на заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою та критеріями оцінювання.
Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета/ інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів:
- усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження; аналіз портфоліо;
- письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);
- практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах;
- розрахункові та розрахунково-графічні роботи;
- навчальний проєкт;
- робота з картами, діаграмами;
- заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);
- завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання;
- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.
Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета/ інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.
До оцінювання наскрізних умінь може долучатися психолог гімназії.
Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року, проводиться на перших уроках. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/учениці.
Труднощі в навчанні обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (Електронний класний журнал), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей). У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель/учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню/учениці повторне проходження оцінювання. При оцінюванні учнів/учениць 5-7 класів НУШ педагоги закладу керуються рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 02 серпня 2024 р. № 1093.
Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання.
Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувані освіти, з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/модельною навчальною програмою за певний період навчання.
Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель/учителька може встановлювати самостійно.
Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання. Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2 до рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 02 серпня 2024 р. № 1093 ), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.
Для предметів мовно-літературної галузі (українська мова та література)з метою досягнення очікуваних результатів навчання в 5-7 класах передбачається враховувати всі види оцінювання, передбачені навчальними програмами: формувальне, поточне, підсумкове, а також:
1. З метою досягнення очікуваних результатів навчання в 5-7 класах враховувати всі види оцінювання, передбачені навчальними програмами: формувальне, поточне, підсумкове.
2. Оцінку за ведення зошита враховувати до тематичної оцінки.
3. Вивчення напамʼять творів української та зарубіжної літератури вважати обовʼязковим та оцінки записувати в окремому стовпці журналу, враховувати до тематичної оцінки.
4. Вивчення кожного розділу завершувати написанням комплексної (контрольної/діагностичної) роботи, яка вміщує різні групи результатів навчання.
4. Вивчення кожного розділу завершувати виставленням тематичної оцінки, до якої враховувати оцінку за ведення зошита, поточні оцінки, оцінку за контрольну/діагностичну роботу.
5. Оцінку за семестр розраховувати на основі груп навчальних результатів( усна взаємодія, письмова взаємодія, працює з текстом, дослідження мовлення).
6. Групи результатів навчання враховують такі види робіт:
-усна взаємодія: усні переказ, твір, діалог;
-письмова взаємодія: письмові переказ, твір, диктант;
-робота з текстом: аудіювання, читання вголос, читання мовчки;
-дослідження мовлення: середнє арифметичне з тематичних оцінок.
З громадянської та історичної галузі з метою досягнення очікуваних результатів навчання враховувати всі види оцінювання, передбачені навчальними програмами (формувальне, поточне, підсумкове), а також вивчення кожного розділу завершувати написанням діагностувальної роботи, яка має містити завдання на визначення в учнів рівня сформованості в учнів галузевих критеріїв, а саме: орієнтування в часі та просторі, виявлення взаємозв’язків подій та явищ;праця з інформацією історичного та суспільтвознавчого змісту; виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції. Після кожної діагностувальної роботи виставляти тематичну оцінку, яку враховувати при виставленні підсумкової оцінки. Для виставлення тематичної оцінки також враховувати: виконання завдань на контурних картах, виконання практичних робіт, ведення зошитів. Усі види робіт є обов’язковими.
Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька може запропонувати учнівству:
1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;
2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.
Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.
Оцінка за семестр може бути скоригованою. Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок.
Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.
Річне оцінювання також може бути скоригованим.
На кожному уроці та в позаурочний час створюються умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання, взаємооцінювання та спільного визначення подальших кроків для покращення результатів навчання, корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
Додаток 1
Навчальний план
для основної школи 5, 6,7 класів на 2024-2025н.р.
(згідно з таблицею 1 наказу МОН України від 09.08. 2024 р. № 1120)
|
Освітня галузь |
Навчальні предмети та галузеві інтегровані курси |
Кількість годин на тиждень у класі |
|||
|
5 |
6 |
7 |
|||
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
5 |
6 |
3 |
|
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
||
|
Зарубіжна література |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
||
|
Англійська мова |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
||
|
Математична |
Математика |
5 |
5 |
||
|
Алгебра |
- |
- |
3 |
||
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
||
|
Природнича |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» |
2 |
2 |
- |
|
|
Біологія |
- |
- |
2,5 |
||
|
Географія |
- |
2 |
2 |
||
|
Фізика |
- |
- |
2 |
||
|
Хімія |
- |
- |
1 |
||
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Інтегрований курс «Здоров'я, безпека та добробут» |
1 |
1 |
1,5 |
|
|
Інтегрований курс «Етика |
0,5 |
0,5 |
- |
||
|
Громадянська та історична галузь |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
1,5 |
- |
- |
|
|
Громадянська освіта |
1 |
1 |
|||
|
Історія України. Всесвітня історія |
- |
2 |
- |
||
|
Історія України |
- |
- |
1 |
||
|
Всесвітня історія |
- |
- |
1 |
||
|
Інформатична |
Інформатика |
2 |
1,5 |
2+2 |
|
|
Технологічна |
Технології |
2 |
2 |
1 |
|
|
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
|
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
||
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
|
|
Разом |
26 +3 |
29+3 |
31+3 |
||
|
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (уже враховані в таблиці вище) |
7,5 |
9,5 |
6,5 |
||
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
||
|
Всього (без урахування поділу класу на групи) |
26+3+2 |
29+3+2 |
31+3+1 |
||
|
Додаткові години, що виникли при поділі на групи |
- |
- |
2 |
||
|
Всього фінансується з бюджету |
31 |
34 |
37 |
||
Додаток 2
Перелік модельних навчальних програм для 5-6 класів,
які працюють за програмою Нової Української Школи
|
№ з/п |
Навчальний предмет |
Модельна навчальна програма |
|
1 |
Українська мова |
«Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.) |
|
2 |
Українська література |
«Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.) |
|
3 |
Зарубіжна література |
«Зарубіжна література 5-9 класи", автори Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В. та інш. |
|
4 |
Англійська мова |
«Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) |
|
5 |
Математика |
«Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.С.) |
|
6 |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» |
«Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Коршевнюк Т.В.) |
|
7 |
Географія |
«Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.) |
|
8 |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека, добробут» |
«Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (у редакції 2022 року) (авт. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.) |
|
9 |
Історія |
«Історія. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В.) |
|
10 |
Інформатика |
«Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) |
|
11 |
Технології |
«Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., МедвідьО.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.) |
|
12 |
Мистецтво |
«Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) |
|
13 |
Фізкультура |
«Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Баженков Є.В., Коломоєць Г.А., та інші) |
Додаток 4
Перелік модельних навчальних програм для 7 класів,
які працюють за програмою Нової Української Школи
|
№ з/п |
Навчальний предмет |
Модельна навчальна програма |
|
1 |
Українська мова |
«Українська мова. 7-9 класи» Заболотний О. В., Заболотний В. В. та ін.) |
|
2 |
Українська література |
«Українська література. 7-9 класи» (Яценко Т. О., Пахаренко В. І. та ін.) |
|
3 |
Зарубіжна література |
«Зарубіжна література 5-9 класи", автори Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В. та інш. |
|
4 |
Англійська мова |
«Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) |
|
5 |
Алгебра |
«Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.) |
|
5 |
Геометрія |
«Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С. ) |
|
6 |
Географія |
«Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М.) |
|
7 |
Біологія |
«Біологія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Самойлов А. М., Тагліна О. В., Утєвська О. М.) |
|
8 |
Хімія |
«Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.) |
|
9 |
Фізика |
«Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Головко М. В., Засєкін Д. О., Засєкіна Т. М., Крячко І. П., Ляшенко О. І., Мацюк В. М., Мельник Ю. С., Непорожня Л. В., Сіпій В. В.) |
|
10 |
Здоров’я, безпека, добробут |
«Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Андрук Н. В., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.) |
|
11 |
Історія України |
«Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бурлака О. В., Желіба О. В., Павловська-Кравчук В. А., Худобець О. А., Черкас Б. В., Щупак І. Я.) |
|
12 |
Всесвітня історія |
«Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Посунько А. С., Бакка Т. В., Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Махонін О. О., Мелещенко Т. В., Павловська-Кравчук В. А., Піскарьова І. О., Худобець О. А.) |
|
13 |
Технології |
«Технології. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авторки Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М.) |
|
14 |
Інформатика |
«Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.) |
|
15 |
Образотворче мистецтво |
«Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) |
|
16 |
Музичне мистецтво |
«Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) |
|
17 |
Фізична культура |
«Фізична культура. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Баженков Є. В., Бідний М. В., Ребрина А. А., Данільченко В. О., Коломоєць Г. А., Дутчак М. В.) |
Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти
№
з/п
Кла
с
Назва програми Автор/
Видавництво
Коли і ким
надано гриф
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
1. 1-2
3
Типова освітня програма для
закладів загальної середньої
освіти. 1-2 класи
Типова освітня програма для
закладів загальної середньої
освіти. 1-2 класи
Під керівництвом
О.Я.Савченко
Наказ МОН № 268
від 21.03.2018р.
Наказ МОН № 1273
від 08.10.2019
2. 4 Навчальні програми для
загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською
мовою. 1-4 класи (зі змінами)
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 948
від 05.08.2016р.
3. 3-4 Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів «Фізична
культура. 1-4 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 948
від 05.08.2016р.
СЕРЕДНЯ ШКОЛА
4. 5-9 Програми для загальноосвітніх
навчальних закладів «Українська
мова. 5-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
5. 5-9 Програми для загальноосвітніх
навчальних закладів «Українська
література. 5-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
6. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Зарубіжна література. 5-
9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
7. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів і спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням
іноземних мов «Іноземні мови. 5-
9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
8. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Історія України.
Всесвітня історія. 5-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
9. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Мистецтво. 5-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
10. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Математика. 5–9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
11. 5 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Природознавство. 5
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
клас»
12. 6-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Біологія. 6-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
13. 6-9 Навчальні програми для
загальноосвітніх навчальних
закладів. Географія.
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
14. 7-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Фізика. 7-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
15. 7-9 Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів «Хімія. 7-9
класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
16. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Трудове навчання. 5-9
класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
17. 5-9 Інформатика. Навчальна програма
для учнів 5–9 класів
загальноосвітніх навчальних
закладів
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
18. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Основи здоров’я. 5-9
класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
19. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Фізична культура. 5-9
класи»
Тимчик М.В. та ін./
Сайт МОН України
Наказ МОН №1407
від 23.10.2017р.
Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти
№
з/п
Кла
с
Назва програми Автор/
Видавництво
Коли і ким
надано гриф
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
1. 1-2
3
Типова освітня програма для
закладів загальної середньої
освіти. 1-2 класи
Типова освітня програма для
закладів загальної середньої
освіти. 1-2 класи
Під керівництвом
О.Я.Савченко
Наказ МОН № 268
від 21.03.2018р.
Наказ МОН № 1273
від 08.10.2019
2. 4 Навчальні програми для
загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською
мовою. 1-4 класи (зі змінами)
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 948
від 05.08.2016р.
3. 3-4 Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів «Фізична
культура. 1-4 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 948
від 05.08.2016р.
СЕРЕДНЯ ШКОЛА
4. 5-9 Програми для загальноосвітніх
навчальних закладів «Українська
мова. 5-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
5. 5-9 Програми для загальноосвітніх
навчальних закладів «Українська
література. 5-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
6. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Зарубіжна література. 5-
9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
7. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів і спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням
іноземних мов «Іноземні мови. 5-
9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
8. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Історія України.
Всесвітня історія. 5-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
9. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Мистецтво. 5-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
10. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Математика. 5–9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
11. 5 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Природознавство. 5
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
клас»
12. 6-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Біологія. 6-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
13. 6-9 Навчальні програми для
загальноосвітніх навчальних
закладів. Географія.
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
14. 7-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Фізика. 7-9 класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
15. 7-9 Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів «Хімія. 7-9
класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
16. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Трудове навчання. 5-9
класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
17. 5-9 Інформатика. Навчальна програма
для учнів 5–9 класів
загальноосвітніх навчальних
закладів
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
18. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Основи здоров’я. 5-9
класи»
Колектив авторів/
Сайт МОН України
Наказ МОН № 804
від 07.06.2017р.
19. 5-9 Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних
закладів «Фізична культура. 5-9
класи»
Тимчик М.В. та ін./
Сайт МОН України
Наказ МОН №1407
від 23.10.2017р.